"Наші революції – Помаранчева та Революція Гідності – були переможними революціями. Ми їх так називаємо, адже більшість вимог були досягнуті. Попри трагічне завершення Революції Гідності з розстрілами на Майдані, ми все одно говоримо, що країна незворотно стала на шлях європейського розвитку", – зазначив Пошивайло в інтерв'ю PAP.
Урочистості, в яких взяли участь кілька сотень людей, були скромними з міркувань безпеки. Вранці в Києві лунала повітряна тривога, пов'язана з масованою атакою Росії, яка підняла в повітря літаки-бомбардувальники дальнього радіуса дії. Це був перший випадок, коли Кремль випустив міжконтинентальну балістичну ракету по Україні.
Учасники церемонії взяли участь у молитві за Україну, за її свободу та за бійців на Алеї Героїв Небесної Сотні. Там вони запалили свічки та поклали квіти.
"Революція Гідності була революцією цінностей. Йшлося насамперед про європейську інтеграцію. З 21 по 30 листопада 2013 року українці масово і мирно вийшли на вулиці, щоб захистити своє майбутнє – інтеграцію в ЄС. Після жорстокого побиття з боку міліції Євромайдан став на захист основних прав людини. У той час багато хто стверджував, що це був найбільший протест в історії Європи. Він тривав 94 дні, і в ньому в тій чи іншій формі були задіяні понад 8 мільйонів українців", – підкреслив директор музею.
"Ми не лише нагадали, а й донесли до Європи, що принципи свободи, рівності, верховенства права та демократичної держави не є даром з неба. За них треба боротися, відстоювати та навіть віддати життя, як це показала Україна. Це цінність, яка, на жаль, у багатьох країнах сприймається як належне", – визнав Пошивайло.
За словами директора Музею Революції Гідності, Україна чітко задекларувала своє ставлення до Радянського Союзу і повернулася спиною до радянського минулого. "Сам Майдан 2013-14 років започаткував незворотні процеси деколонізації та декомунізації. Це були події, значення яких неможливо переоцінити. Саме тому так важливо вшановувати пам'ять тих, хто віддав найдорожче, що мав у ті дні – своє життя", – заявив він.
Для багатьох українців герої Небесної Сотні є першими героями російсько-української війни. Невдовзі після Революції Гідності Росія анексувала Крим, який належав Україні, та розпочала конфлікт на Донбасі на сході країни.
"Оскільки українська армія на той час була дуже слабкою, добровольчі батальйони фактично складалися з активістів Майдану. Люди, які відмовилися від дерев'яних щитів і пластикових касок, склали основу добровольчих батальйонів. Це ті люди, які затримали "русскій мір" на сході України. Саме тому зараз, під час цієї війни, дуже важливо пам'ятати про них", – закликав Пошивайло.
Помаранчева революція – це протести, що спалахнули восени 2004 року через фальсифікацію результатів президентських виборів правлячим табором, представленим проросійським кандидатом у президенти Віктором Януковичем. Його опонентом тоді був кандидат від опозиційного табору Віктор Ющенко.
Згідно з офіційними результатами, у другому турі переміг Янукович, але опозиція звинуватила владу у фальсифікації результатів голосування. Після цього в Києві та інших містах відбулися масові акції протесту, що тривали кілька днів. В результаті Ющенко здобув перемогу на повторному голосуванні. Помаранчевий колір став кольором його передвиборчої кампанії.
З іншого боку, Революція Гідності увійшла в історію як масові публічні виступи проти Януковича, який став президентом після Ющенка. Демонстрації спалахнули в листопаді 2013 року у відповідь на відмову Януковича підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Під час найкривавіших днів зіткнень з українською міліцією та спецпідрозділами понад 100 протестувальників було вбито. Вони увійшли в історію як Небесна Сотня.
Протести Революції Гідності тривали до лютого 2014 року, коли Янукович був повалений і втік до Росії. Після цього сталася низка подій, включаючи анексію Росією українського Криму та бойових дій на Донбасі.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/