До польських шкіл у вересні можуть піти від 20 до 60 тисяч українських дітей
З 1 вересня до польських шкіл можуть бути зараховані від 20 до 60 тисяч українських дітей, - повідомила PAP Пауліна Хростовська з Центру громадянської освіти. За словами вчителів, найбільшою проблемою у навчанні учнів з міграційним досвідом є мовний бар'єр, - додала вона.
З 1 вересня цього року діти з України підлягатимуть обов'язковому навчанню, поєднаному з отриманням допомоги "800 плюс". Такий зв'язок було запроваджено поправкою до закону "Про державну соціальну допомогу громадянам України".
Центр громадянської освіти (CEO), який опублікував звіт "Учні-біженці з України в польській системі освіти", підрахував, що від 20 до 150 тисяч українських дітей не розпочали навчання в польських школах.
"Такий великий діапазон пояснюється відмінностями між даними, які ми маємо: даними системи PESEL зі статусом UKR та даними Інституту соціального страхування про збір 800+ для дітей зі статусом PESEL UKR", - розповіла PAP старша координаторка освітніх проєктів у CEO Пауліна Хростовська. За її оцінками, від 20 до 60 тисяч українських дітей можуть бути зараховані до польських шкіл у вересні цього року.
У звіті CEO зазначено, що кількість дітей шкільного віку в українському реєстрі PESEL становить 298 тисяч, для 155 тисяч отримують допомогу 800 плюс від Закладу соціального страхування (ZUS), а кількість дітей, які відвідують польські школи, становить 134 тисячі.
Співрозмовниця PAP звернула увагу на те, що якщо від кількості українських школярів відняти кількість дітей, які отримують допомогу "800 плюс", ми отримаємо 21 тисячу дітей шкільного віку, які отримують допомогу, але не відвідують польську школу. "Швидше за все, ці діти - у кращому випадку - навчаються в українській школі онлайн", - додала вона.
Вона зазначила, що частина українських дітей-біженців, які приїхали до Польщі та отримали номер PESEL зі статусом UKR, вже виїхали з Польщі.
Хростовська підкреслила, що "найбільш тривожними можуть бути ситуації, коли українські учні перебувають у Польщі, але не користуються ні польською системою освіти, ні українською школою онлайн, або ж теоретично користуються, але не є ефективно включеними у навчальний процес".
Вона визнала, що через пандемію, а згодом і ескалацію війни, виключення дітей із системи освіти може тривати близько чотирьох років. Координаторка додала, що деякі діти також не мають контакту з групою однолітків. "Ми можемо очікувати, що це будуть діти, які навчалися дистанційно протягом чотирьох років, і щобільше, замість того, щоб повернутися до своєї школи, вони прийдуть до абсолютно нової школи", - сказала вона.
Респондентка PAP оцінила, що така ситуація стане викликом як для дітей та їхніх родин, так і для шкіл. Водночас вона зазначила, що навесні 2022 року (після ескалації війни в Україні) школи прийняли понад 130 тисяч дітей за дуже короткий проміжок часу. "На той час школи не мали системної підтримки у цій сфері та власними силами напрацьовували свої найкращі практики та стратегії. Вони успішно інтегрували учнів на постійній основі в систему освіти, що є великим успіхом (...) Таким чином, школи мають дворічний досвід роботи. Крім того, наразі оголошено про системну підтримку з боку Міністерства освіти, тому я думаю, що школи принаймні частково мають ресурси та свій досвід для того, щоб впоратися з цим", - додала вона.
Відповідаючи на запитання про виклики, пов'язані з обов'язковим навчанням з вересня цього року, Хростовська сказала, що інші дослідження, проведені CEO, показують, що вчителі початкових і середніх шкіл вказують на мовний бар'єр як на найбільший виклик у навчанні учнів з міграційним досвідом. "Цифри показують нам, що 60% дітей біженців з України отримують користь від безкоштовних додаткових занять з польської мови, пропонованих польськими школами. Це багато і мало водночас, тому що це означає, що 40% ними не користуються. Це сфера, над якою треба працювати", - сказала вона.
Вона зазначила, що "є мова спілкування, яку діти дуже швидко опановують, перебуваючи у Польщі, тому вони можуть спілкуватися у повсякденних справах, зі своїми однолітками". Іншим питанням, за її словами, є мова освіти, "тобто рівень польської мови, який дозволяє дітям вивчати хімію, фізику, математику". За словами Хростовської, ця сфера "потребуватиме уваги та може бути складною як для вчителів, так і для учнів".
Вона також зазначила, що в середніх школах збільшилася кількість учнів-біженців з України.
Згідно з даними CEO, це виглядає наступним чином: 15 тисяч 868 (червень 2022 року), 22 тисячі 170 (жовтень 2022 року), 20 тисяч 387 (квітень 2023 року), 28 тисяч 297 (жовтень 2023 року). "Учнів-біженців у середніх школах майже на 39% більше, ніж наприкінці минулого навчального року, і більш ніж на 78% більше, ніж у перші місяці після початку війни", - підкреслила Хростовська.
На думку експертки, таке зростання є позитивною тенденцією. "Перш за все, це пов'язано з тим, що наступні покоління українських учнів-біженців закінчують польські початкові школи й вступають до середніх шкіл першокурсниками", - пояснила вона.
У звіті CEO зазначається, що хоча в цілому кількість українських учнів-біженців у середніх школах збільшилася, майже 4 500 минулорічних першокласників, другокласників і третьокласників не перейшли до наступного класу. "Більш ніж половина учнів-біженців, які минулого року навчалися в III класі середньої школи, не перейшли до IV класу. Водночас кількість осіб цієї вікової групи (2005, 2006 і 2007 років народження), зареєстрованих у Польщі, збільшилася з 66 тисяч до 72 тисяч", - повідомила Хрустовська.
Експертка зазначила, що чим ближче до атестації зрілості, тим більше це явище посилюється. "Деякі, звичайно, виїжджають, але є занепокоєння, що система виштовхує цих учнів", - додала вона.
Співрозмовниця PAP зазначила, що через два роки також спостерігається явна "надмірна представленість студентів-біженців з України в нижчих середніх професійних школах і в технічних училищах". Дані звіту показують, що 20% студентів-біженців з України обрали нижчу галузеву школу, порівняно з 12% серед інших студентів.
"Якщо ми подивимося на студентів загалом і на те, як вони розподіляються між середніми школами, гімназіями, технікумами та галузевими школами I рівня, то ці пропорції відрізняються для студентів-біженців з України. Вони тепер частіше обирають галузеві школи, частіше обирають технікуми, рідше обирають середні школи - порівняно із загальним студентським контингентом, з їхніми польськими ровесниками", - сказала вона.
Хрустовська зазначила, що ця тенденція змінилася, адже на початку ескалації війни в Україні, як і серед польських студентів, студенти-біженці в першу чергу обирали ліцеї, в другу чергу - технікуми, і в останню чергу - професійні училища. "Важливо, що тоді до навчальних закладів приймали на основі українських атестатів, а не, як зараз, на основі іспиту за восьмий клас", - зазначила вона.
Координаторка освітніх проектів додала, що з кожним роком ці пропорції почали змінюватися, що дозволило зробити висновок, що "цілком ймовірно, що результати іспиту за восьмий клас зменшили їхні шанси при вступі до середньої школи, і, можливо, значна частина цих учнів обирає школи, які не відповідають їхнім амбіціям і здібностям".
Центр громадянської зазначив, що в Польщі 21 тисяча шкіл. У 12 тисячах, тобто у більш ніж половині польських шкіл, навчаються учні-біженці з України: у початкових школах - 105,6 тис. учнів-біженців з України, у загальних середніх школах - 9,1 тис., у технікумах - 13,4 тис., у галузевих школах першого ступеня - 5,5 тис., в інших - близько 500.
У звіті вказується, що у 2023/24 навчальному році в Польщі у всіх типах шкіл і дитячих садків, державних і недержавних, для дітей і молоді та для дорослих, навчалися 5,2 мільйона учнів, з яких майже 7% становили студенти-іноземці з різних країн. "Переважна більшість студентів-іноземців у Польщі - це українці. Загалом їх налічується 290 тисяч, або 5,5% від загальної кількості студентів", - йдеться у повідомленні. 188 тисяч учнів - це українські біженці, тобто особи, які навчаються в польських школах і прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року внаслідок ескалації війни в Україні; 102,3 тисячі - це українські мігранти, тобто особи, які приїхали до Польщі до ескалації війни в Україні.
Звіт показує, що серед іноземних учнів, окрім учнів з України, найчисельнішими групами є: білоруси (32 тис.), росіяни (4,6 тис.), в'єтнамці (2,4 тис.), індійці (1,8 тис.), грузини (1,4 тис.) і молдавани (1 тис.).
Було зазначено, що у квітні цього року в Освітній інформаційній системі було зареєстровано 180 тисяч біженців з України, які навчаються в різних типах навчальних закладів. 81 відсоток (145 тисяч) були учнями (діти, підлітки - 134 тисячі та дорослі - 11 200), а 19 % (35 тисяч) - дошкільнятами. (PAP)
автор: Paulina Kurek
опр. Dmytro Menok
dmd/
