2023-09-13 11:02 update: 2023-09-13, 14:07
Гармата-гаубиця "Краб" на заводі Huta Stalowa Wola S.A. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Війна в Україні спровокувала бум в європейській збройовій промисловості, який, ймовірно, триватиме ще довго, але сектор все ще бореться з низкою проблем, – пише британський тижневик The Economist.
Видання нагадує, що після закінчення холодної війни оборонні бюджети на Заході були урізані, рішення про закупівлі відкладені, а промисловість скоротила виробництво. Однак через війну в Україні та геополітичну загрозу, яку відчули уряди, знову почали надходити замовлення на зброю, особливо в Європі.
У 2022 році військові бюджети в усьому світі зросли на 3,7%, до $2,2 трлн, а в Європі – на 13%, більше, ніж у будь-якому іншому регіоні. Це особливо помітно в країнах, найближчих до Росії. Військовий бюджет Фінляндії збільшився на 36%, Литви – на 27%, Швеції – на 12%і Польщі – на 11%.
Німеччина, найбільша економіка континенту, нарешті відмовляється від своєї багаторічної скупості, коли йдеться про військові витрати. У лютому минулого року уряд пообіцяв збільшити оборонні витрати країни з 1,4% ВВП до 2% і оголосив про створення "спеціального фонду" для збройних сил у розмірі 100 мільярдів євро.
Це означає великий бізнес для європейських оборонних підрядників, які за останні місяці виграли низку нових контрактів.
Галузеві аналітики очікують, що замовлень буде дедалі більше, оскільки європейські країни, передчуваючи подальше погіршення безпеки, модернізують свої армії.
Проте, як пише The Economist, справи у європейських виробників озброєнь виглядають не так оптимістично. Однією з проблем є відсутність ясності щодо планів. Міхаель Шельгорн, керівник оборонного підрозділу європейського аерокосмічного гіганта Airbus, скаржиться на те, що багато країн пропонують мало вказівок щодо довгострокових планів витрат, що ускладнює інвестування для компаній. Мікаель Йоханссон, виконавчий директор Saab, підкреслює, що його компанія взяла на себе всі ризики, пов'язані зі збільшенням виробництва.
Керівники компаній також вказують на бюрократію, яка затримує оборонні закупівлі. У Німеччині будь-який оборонний контракт вартістю понад 25 мільйонів євро має бути схвалений бюджетним комітетом Бундестагу, що призводить до болісних затримок. Коли канцлер Олаф Шольц оголосив про створення нового військового фонду в лютому минулого року, лише в грудні парламент схвалив пакет видатків у розмірі 13 млрд євро на винищувачі та іншу військову техніку.
Ще однією проблемою є відсутність координації між країнами. Багато урядів воліють купувати озброєння або у власних компаній, або в американських, що обмежує потенційну економію на масштабах серед компаній-виробників озброєнь. Як зазначає Шельгорн з Airbus, хоча багато говорять про "європейську оборону", реальність є набагато більш фрагментованою.
The Economist зазначає, що ці труднощі можуть, однак, з часом зникнути. Європейські уряди вже впорядковують оборонні закупівлі. Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, разом з генералом Крістіаном Фрейдінгом намагаються скоротити бюрократичну тяганину. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню виконує аналогічну місію. Є також ознаки кращої координації. У листопаді Франція, Іспанія і Німеччина нарешті досягли угоди про створення європейського винищувача. Цьому може допомогти консолідація фрагментованої європейської оборонної промисловості. 1 серпня компанія Rheinmetall завершила придбання іспанського виробника боєприпасів Expal, і таких кроків може бути більше.
"Війна в Україні ознаменувала різкий відхід від десятиліть миру в Європі. Для виробників зброї на континенті, які нудилися під час геополітичного затишшя, вона вказує на більш прибуткове майбутнє", – підсумовує видання.
З Лондона Bartłomiej Niedziński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
