2024-12-02 10:48 update: 2024-12-02, 10:50
Будівля парламенту Румунії. Fot. PAP/EPA/ROBERT GHEMENT
Попередні результати показують, що новий парламент Румунії буде найбільш фрагментованим з 1990 року, – оцінив аналітик Інституту "Нова Європа" Якуб Бєламович в розмові з PAP. На його думку, традиційні партії, швидше за все, сформують коаліцію навколо ультраправих сил, які отримали понад 30% голосів виборців.
"Настають часи кордонної коаліції, головним завданням якої буде не допустити приходу до влади радикальних сил", – прогнозує Бєламович.
Співрозмовник PAP зазначив, що це буде найбільш фрагментований парламент з часів перших демократичних виборів у Румунії в 1990 році, невдовзі після повалення диктатури Ніколае Чаушеску.
"Результати цих виборів чітко демонструють глибокі розбіжності в румунському суспільстві, які ще більше посилюються контрастом між великими центрами, що динамічно розвиваються, і багатьма регіонами Румунії, які все ще залишаються найбіднішими регіонами в усьому Європейському Союзі", – зазначив експерт.
Кордонну коаліцію, швидше за все, очолить переможець цих виборів, нинішній співправитель посткомуністичної PSD. На думку Бєламовича, її потенційними партнерами по коаліції будуть правоцентристська PNL, центристська USR або партія угорської меншини UDMR.
Пізніше в понеділок керівництво PSD зустрінеться, щоб обговорити наступні кроки – не виключено, що воно почекає ще кілька днів, спочатку на рішення Конституційного суду щодо дійсності першого туру виборів, а потім на фактичне обрання нового президента, щоб визначити цільовий післявиборчий баланс сил.
Очікується, що о 16:00 за польським часом Конституційний суд Румунії повернеться до розгляду виборчої скарги одного з кандидатів (радикала Крістіана Тереша) у першому турі президентських виборів, яка стала приводом для перерахунку голосів і відклала рішення Конституційного суду про визнання виборів дійсними. Експерти не готові прогнозувати, яке рішення може ухвалити ця інстанція, яка зазнала жорсткої критики з боку опозиції за рішення про перерахунок голосів на президентських виборах з, на їхню думку, тривіальної та непереконливої причини.
У першому турі президентських виборів найбільше голосів набрав Келін Джорджеску, незалежний кандидат, який представляє ультраправих, критикує НАТО і захоплюється "патріотизмом" Володимира Путіна. Цього політика називають "кандидатом TikTok", оскільки саме завдяки цій платформі він вирвався в лідери. На другому місці – Елена Ласконі, лідерка партії USR.
Експерт підкреслив, що поява прозахідної кордонної коаліції означатиме, що нинішній зовнішньополітичний курс, орієнтований на ЄС і НАТО, буде збережений.
"Незалежно від того, хто наступної неділі стане президентом Румунії, тобто найвищим представником країни, саме уряд – відповідно до політичної системи Румунії – проводить державну політику, в тому числі зовнішню, хоча президент також має вплив. Посилення позицій проросійських або неприхильних до Києва правих партій може негативно вплинути на рішучість майбутнього уряду продовжувати підтримувати Україну", – оцінив співрозмовник PAP.
"Головним викликом для нового уряду буде боротьба зі стрімким зростанням вартості життя та дефіцитом державних фінансів, який, за оцінками, цього року становитиме 8% ВВП. З 2020 р. Румунія підпадає під дію процедури ЄС щодо збільшення дефіциту", – нагадав Бєламович.
Після підрахунку майже 100% голосів виборчий офіс Румунії опублікував часткові результати в понеділок вранці. PSD посідає перше місце з 22,4%, за нею йде праворадикальна AUR з 18,2%, Націонал-ліберальна партія (PNL) на третьому місці (14,3%), а USR на четвертому (12%).
До парламенту також пройшли ультраправі - проросійська S.O.S. Romania (7,7%) і "Партія молоді" (6,3%), яка за кілька днів подолала виборчий бар'єр на виборах завдяки задекларованій підтримці Джорджеску.
Демократичний союз угорців Румунії – UDMR (6,4%) також традиційно подолав виборчий бар'єр.
З Бухареста Justyna Prus (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
