2024-07-13 12:38 update: 2024-07-13, 12:41
Віце-прем'єр-міністр, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш (ліворуч) у Вашингтонському конференц-центрі імені Волтера Е. Вашингтона. fot. PAP/ Radek Pietruszka
З точки зору країн східного флангу НАТО, найважливішим питанням були зобов'язання щодо України та підтримка її обороноздатності; у цьому питанні Вашингтонський саміт Альянсу був успішним - оцінив в інтерв'ю PAP аналітик Центру східних досліджень (OSW) Роберт Пщель.
"З боку країн східного флангу (в тому числі, серед іншого, Польщі - PAP) не було великих очікувань щодо знакових рішень, які стосуються нашого регіону. Їх не було через те, що ми вже отримали багато речей, в тому числі нові плани на випадок надзвичайних ситуацій, на саміті у Вільнюсі рік тому", - зазначив експерт.
Він додав, що у результаті - з точки зору Польщі та інших країн цієї частини Європи - найважливішою темою стали зобов'язання щодо обороноздатності України, які прямо пропорційно впливають на рівень безпеки цих країн.
"У цьому контексті пакет зобов'язань (щодо підтримки озброєнь) для України, прийнятий на саміті НАТО, є важливим і дуже позитивним. Цей пакет включає в себе обладнання, навчання, постачання, капітальний і поточний ремонт важких озброєнь. Але, що важливо з нашої точки зору, це також взяття Альянсом на себе відповідальності за логістичні центри, які використовуються для підтримки українських збройних сил", - оцінив колишній дипломат.
Він зазначив, що, незважаючи на деякі проблеми, в тому числі щодо позиції Угорщини, НАТО справляє враження єдиного, ефективного політичного організму.
"Також важливим є те, що відбувалося в кулуарах саміту, тобто підписання двосторонніх угод, наприклад, між США та Україною - угод, які стосуються постачання обладнання. Тут найбільш важливими є поставки протиповітряного озброєння, наприклад, ракетних батарей Patriot", - підкреслив Пщель.
Йдеться про пакет вартістю 225 мільйонів доларів США, який буде поставлений в рамках так званого PDA (Presidential Drawdown Authority).
До комплекту входять: ракетна батарея Patriot; боєприпаси для сучасних зенітно-ракетних комплексів; зенітні ракети Stinger; боєприпаси для артилерійських високомобільних ракетних комплексів; артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм; протитанкові пускові установки Javelin і AT-4; а також матеріально-технічна підтримка. Як пояснив експерт, така підтримка допоможе посилити не лише протиповітряну оборону України, але й загальну військову спроможність по всій лінії фронту.
"Звісно, вищезгадані зобов'язання не стосуються Альянсу в цілому. Тим не менш, вони є прикладом для наслідування для всіх країн-членів Альянсу. Україна де-факто захищає східний фланг, тому - повертаючись до того, чого ми там досягли, яким інтересам ми служили - саме посилення України є найбільшим успіхом цієї зустрічі. Особливо в такій чутливій сфері, як протиповітряна оборона", - додав співрозмовник PAP.
Однак, існує також низка питань, які потребують поліпшення в найближчому майбутньому, і які, на думку Пщеля, мають особливе значення для країн Центральної Європи.
"По-перше, колективна обороноздатність НАТО, яка безпосередньо пов'язана з витратами на оборону. Багатьох членів Альянсу досі не вдалося переконати витрачати 2 відсотків ВВП на свою індивідуальну обороноздатність", - нагадав аналітик. "По-друге, важливо, що нам вдалося домовитися про плани з нарощування потенціалу оборонної промисловості, але це все одно є складовою витрат окремих країн. Без індивідуальних рішень членів Альянсу ситуація в цьому розділі не покращиться", - визнав він.
Зобов'язання витрачати на оборону 2 відсотки ВВП все ще походить від саміту НАТО в Уельсі 2014 року. Однак на сьогоднішній день не всі країни-члени виконали цю умову.
"По-третє, немає жодних декларацій щодо змін у ядерній політиці НАТО. Це питання, яке має бути вирішене Альянсом, особливо у світлі дій Росії та постійних ядерних погроз з боку Москви", - оцінив експерт.
Колишній дипломат підкреслив, що позитивним моментом є те, що країни НАТО докладають скоординованих зусиль проти російських гібридних операцій. "Тут, однак, ми не маємо доступу до повних висновків через їхню засекреченість. Тим не менш, це крок у правильному напрямку", - підкреслив експерт.
У Вашингтонському саміті також взяли участь країни Індо-Тихоокеанського регіону - Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія. "Значення співпраці (у) глобальному масштабі між державами, яким загрожують авторитарні країни, є надзвичайно цінним і визначає шлях на майбутнє", - сказав один із співрозмовників PAP.
Роберт Пщель, колишній дипломат з багаторічним стажем, є аналітиком Групи з питань безпеки і оборони OSW. У другій половині 1990-х років він був частиною команди, яка вела переговори про вступ Польщі до НАТО.
З 1999 по 2020 рік був міжнародним чиновником в Секретаріаті штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Працював у прес-службі, а також на низці посад у Відділі публічної дипломатії Альянсу. У 2010-15 роках був директором Інформаційного бюро НАТО в Москві.
Wojciech Łobodziński (PAP)
kaa/
