З 2002 року робоча група Центру вивчення правого екстремізму і демократії Лейпцизького університету на чолі з професором Ельмаром Брелером і професором Олівером Декером кожні два роки досліджує настрої німецького суспільства щодо авторитарних тенденцій, опитуючи групу з майже 2 500 громадян Німеччини.
Результати останнього опитування, представлені два дні тому двома професорами, свідчать про загальнонімецьке зниження рівня задоволеності функціонуванням демократії, зростання обурення щодо іноземців та іммігрантів, а також зростання толерантності до антисемітизму.
Згідно з висновками лейпцизьких дослідників, рівень схвалення "демократії як ідеї" у плані державного устрою є нижчим, ніж у попередні роки, і становить 94% у східних землях і 89% у західних землях. На противагу цьому, лише 39,7% східних німців і 45,5% західних німців висловили задоволення "демократією, яка склалася в Німеччині".
Якщо порівнювати цей показник з результатами 2022 року, то в обох групах спостерігається регрес на 13 відсоткових пунктів. Такий результат автори опитування вважають вкрай тривожним, оскільки він відображає реальне незадоволення німців демократією, яка зумовлює їхнє повсякденне життя.
Учасникам опитування, яких відвідували вдома і просили заповнити анкети на місці, було запропоновано показати своє ставлення до тверджень з кількох сфер. З твердженням "Іноземці приїжджають, щоб експлуатувати нашу систему соціального забезпечення" погодилися 33,3% респондентів, що на 6 відсоткових пунктів більше, ніж в опитуванні 2022 року. Натомість 43,2% респондентів (-3,4 відсоткових пункти) підтримують твердження "Мусульманам варто заборонити приїжджати до Німеччини". З постулатом "Сінті та ромів слід виселити з центрів міст" погодилися 40,0 респондентів (-4 відсоткові пункти).
"З припливом великої кількості іноземців Німеччину небезпечно заполонив чужий елемент" - із цим твердженням погодилося 33,8 відсотка респондентів (+ приблизно 8 відсоткових пунктів). 24,8% респондентів (+ приблизно 4 відсоткові пункти) позитивно відреагували на постулат про те, що "коли робочих місць починає не вистачати, іноземців слід висилати на батьківщину". "Німеччині зараз потрібна одна сильна партія, яка б уособлювала всю національну спільноту" - це твердження знайшло підтримку у 17,4% респондентів (+2,9 відсоткових пунктів).
Якщо подивитися на ці самі відповіді, але з погляду поділу на жителів східних і західних земель, то можна побачити, що на заході на кілька пунктів зросла неприязнь до іноземців, що, на думку самих дослідників, свідчить про нову і тривожну тенденцію. Наприклад, у 2022 році 49,3 відсотка жителів Сходу і 21,5 відсотка жителів Заходу Німеччини погодилися з тезою про те, що "іноземці експлуатують німецьку систему соціального забезпечення". У найновішому дослідженні ці показники становлять: 46,3% на сході (зниження на 3 відсоткових пункти) і 29,9% на заході (+ 8,4 відсоткових пункти). "Що мене найбільше здивувало, так це зниження рівня задоволеності функціонуванням демократії в державі на заході Німеччини. Тому що явище, яке роками спостерігали на сході країни, тепер прийшло на захід. У цьому сенсі незадоволеність державною політикою більше не є явищем, притаманним лише східним землям. Друга тривожна проблема - це зростання неприязні до іноземців, мігрантів, сінті й ромів також у західних землях. До цього додаються нові форми антисемітизму, які спостерігаються на заході переважно серед молодих німців, що, звичайно, пов'язано з війною в Секторі Гази", - прокоментував результати дослідження для PAP професор Ельмар Брелер.
Як зазначає науковець: "досі будь-які проблеми з демократією приписували східним землям, де особливо популярні "Альтернатива для Німеччини" (АдН) і нещодавно заснована партія "Альянс Сари Вагенкнехт" (АСВ). Обидві ці партії здобули великі успіхи на нещодавніх виборах до ландтагів у Бранденбурзі, Тюрингії та Саксонії".
"Однак не забуваймо, що на минулорічних виборах до парламенту землі Гессен АдН набрала 18,4%, а це вже захід Німеччини", - підкреслив професор Брелер.
На думку вченого, у загальній оцінці політичних тенденцій, які зараз склалися в німецькому суспільстві, слід також враховувати, що в 2002 році, коли був запущений проєкт в Лейпцизькому університеті, "голоси ультраправих виборців були розподілені між ХДС і СДП". "На заході Німеччини ця група виборців, які раніше голосували за класичні партії, перейшла до АдН. На сході, з іншого боку, АдН автоматично перетягнула до себе ультраправий електорат, що також є цікавим феноменом. Я був у Східній Німеччині кілька разів до падіння стіни, і тамтешні люди не поводили себе щодо Росії особливо приязно. Цей сентимент з'явився вже після трансформації. З іншого боку, антиамериканізм завжди був сильним на Сході, і ця тенденція збереглася до сьогоднішнього дня", - сказав науковець.
Професор Брелер також звернув увагу на тих німецьких виборців, значна частина яких не має чітких електоральних уподобань.
"Альянс Сари Вагенкнехт отримав багато голосів на Сході, але в Німеччині є велика група виборців, які вагаються, і це переважно люди з ліво-ліберальними поглядами. Частину дотеперішніх виборців Зелених відштовхнув курс партії щодо війни в Україні, тимчасом як виборці СДП розчаровані відходом соціал-демократів від роботи із соціальниит питаннями. Вагенкнехт багато говорить про соціальні питання, але при цьому демонструє дружній тон щодо Росії. І багато ліво-ліберальних виборців стоїть перед дилемою, за кого голосувати. З іншого боку, тих, хто має праві погляди, приваблювала АдН, тут вже не було жодних дилем", - зазначив професор.
Говорячи про зростання ксенофобських настроїв, дослідник підкреслив, що питання є комплексним і треба цілісно дивитися на оточення людини, яка декларує неприязнь до іноземців, чи має вона контакт з іноземцями на робочому місці, в сім'ї, по сусідству. "Найвищі показники неприязні до іноземців були зафіксовані в 2014-2015 роках, а трохи пізніше - з виходом книги тепер уже колишнього сенатора СДП Тіло Саррацина ("Вороже поглинання - про те, як іслам перешкоджає прогресу і загрожує суспільству" - PAP), яка була спрямована проти мусульман, що живуть у Німеччині, особливо проти турецької громади. Ця книга дала потужний поштовх дебатам, у яких були наведені аргументи, на проголошення яких ніхто раніше не наважувався", - підсумував професор Брелер (PAP).
Опр. Dmytro Planton
dpp/