2024-06-25 12:08 update: 2024-06-25, 16:08
Українка з дітьми на залізничному вокзалі Перемишля. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Міністри ЄС вирішили продовжити тимчасовий захист для тих, хто тікає з України від російського вторгнення, ще на рік, з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року. 4,2 мільйона українців наразі користуються тимчасовим захистом у країнах-членах ЄС.
Рада ЄС дала зелене світло продовженню тимчасового захисту для українських біженців ще на один рік миттєво, всього через два тижні після того, як Європейська Комісія представила свою пропозицію. Механізм, який був запущений 4 березня 2022 року, одразу після повномасштабного російського вторгнення в Україну (Росія напала 24 лютого 2022 року) і мав закінчитися 4 березня 2025 року, тепер працюватиме на рік довше.
"День за днем Росія тероризує народ України бомбардуваннями. Це небезпечні умови. Ті, хто втік від російської агресії, все ще можуть розраховувати на нашу солідарність", – прокоментувала рішення Ради Ніколь де Моор, Державна секретарка Бельгії з питань притулку та міграції, яка головує в Раді ЄС на ротаційній основі до кінця червня. Як додала де Моор, рішення про продовження тимчасового захисту не змінює положення про те, кому він може бути наданий.
Директива про тимчасовий захист надає негайний захист і доступ до прав в ЄС, включаючи право на проживання, доступ до ринку праці, соціальну допомогу, медичну допомогу тощо. Вона також допомагає державам-членам впорядковано та ефективно управляти прибуттям мігрантів. Закон ЄС про тимчасовий захист встановлює мінімальні стандарти захисту. Фактичний рівень допомоги, включаючи, наприклад, рівень пільг, може відрізнятися в різних країнах-членах ЄС.
Тимчасовий захист – це надзвичайний механізм ЄС, який запускається у виняткових обставинах, пов'язаних з масовим припливом біженців. Директива ЄС про тимчасовий захист була прийнята у 2001 році після масштабного переміщення, спричиненого збройним конфліктом на Західних Балканах, зокрема, з Боснії і Герцеговини та Косово. Проте вперше вона була застосована більш ніж через 20 років, а саме у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Тепер, залежно від національних процедур, деяким державам-членам, можливо, доведеться ухвалити додаткові імплементаційні акти, щоб формалізувати розширення.
З Брюсселя Jowita Kiwnik Pargana (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
