Європарламент за те, щоб Україна могла атакувати цілі на російській території

2024-09-19 14:52 update: 2024-09-19, 15:02
Депутати Європарламенту в залі засідань Європейського парламенту в Страсбурзі, 19.09.2024 на третій день парламентської сесії. Fot. PAP/Radek Pietruszka
Депутати Європарламенту в залі засідань Європейського парламенту в Страсбурзі, 19.09.2024 на третій день парламентської сесії. Fot. PAP/Radek Pietruszka
Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію на підтримку дозволу Україні атакувати "легітимні військові цілі" на російській території. Депутати також висловили жаль з приводу скорочення військової допомоги Україні з боку країн ЄС.

Європарламент (ЄП) заявив, що без зняття нинішніх обмежень Україна не може повною мірою реалізувати своє право на самооборону і залишається вразливою до нападів на її населення та інфраструктуру.

Текст підтримали 425 євродепутатів, 131 був проти й 63 утрималися. ЄП налічує 720 депутатів.

Недостатні постачання в Україну "ризикують звести нанівець вплив зусиль, докладених до цього часу",- йдеться в резолюції.

Члени Європейського парламенту повторили свій заклик до держав-членів виконати своє зобов'язання щодо постачання Україні одного мільйона боєприпасів до березня 2023 року. Вони закликали прискорити постачання зброї, систем протиповітряної оборони та боєприпасів, включаючи ракети TAURUS.

ЄП також виступає за те, щоб країни ЄС і союзники по НАТО взяли на себе зобов'язання, індивідуально і колективно, щорічно надавати Україні військову підтримку в розмірі не менше 0,25 відсотка від ВВП.

Депутати Європарламенту також закликали ввести нові обмеження проти Ірану та Північної Кореї через їхню підтримку Кремля. Вони засудили постачання балістичних ракет Тегераном. Євродепутати також хочуть бачити більше китайських фізичних та юридичних осіб у санкційних списках ЄС.

Палата також проголосувала за конфіскацію російських активів, заморожених ЄС в рамках зусиль, спрямованих на компенсацію великих втрат, яких зазнала Україна.

ЄП ухвалив другу резолюцію щодо України лише на своєму другому засіданні в новому скликанні. Резолюції не є обов'язковими до виконання (як і резолюції польського Сейму). Однак вони забезпечують тиск з боку виконавчої влади ЄС на інших осіб, які приймають рішення в ЄС, особливо на голів держав та урядів у Європейській Раді (ЄР).

Попередній склад Європарламенту ухвалив 2337 резолюцій у період з 2019 по 2024 рік. Майже кожна п'ята з них містила звернення до ЄР.

Резолюції є інструментом політичного тиску та вираженням позиції самої палати. Тому вони також часто мають символічний підтекст. Так було у випадку з документом про підтримку України, який був ухвалений євродепутатами на першому засіданні палати 17 липня. На той момент це була єдина резолюція, за яку проголосували євродепутати. Це засвідчило, що новообрана палата, хоч і зі зміненим складом, залишилася проукраїнською. На тому засіданні, своєю чергою, було відкладено презентацію цілей Угорщини, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі. Це було зроблено на знак протесту проти проросійської політики Будапешта та несхвалення візитів прем'єр-міністра Віктора Орбана до Москви та Пекіна.

На нинішньому засіданні палати у Страсбурзі Орбан також не зміг представити пріоритети угорського головування. Він був змушений скасувати свій виступ через повені в Угорщині.

З Брюсселя Magdalena Cedro (PAP)

Опрац. Nazar Atamaniuk

nat/