2024-10-03 14:48 update: 2024-10-03, 14:52
Прапори України та Польщі, фотоілюстрація. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович вважає, що українська та польська сторони мають перейти до конструктивних дій "щодо проблемних питань ексгумації та поховань". Дробович запропонував ухвалити "дорожню карту" у цій сфері.
"Останніми місяцями важко було не помітити, як змінилася риторика Польщі щодо України. Шпальти провідних українських та польських видань рясніли різкими цитатами польських політиків, які вимагали історичної справедливості, порозуміння та дозволів на проведення досліджень та ексгумацій жертв Волинської трагедії", – написав голова УІНП на порталі "Європейська правда".
Очільник інституту наголосив, що у міждержавних відносинах, особливо між близько сусідніми країнами, історія ніколи не буде просто історією, а завжди матиме політичне забарвлення.
"Втім, це не означає, що слід відмовлятися від діалогу та гармонізації історичних політик держав для зменшення напруги між народами та недопущення конфліктності в майбутньому", – наголосив Дробович. Голова УІНП вважає, що українські та польські посадовці, а також усі, хто причетний до вирішення цих історичних питань, мають нарешті перейти до конкретних, конструктивних дій.
Він перерахував кілька очікуваних, на думку української сторони, форм міждержавної співпраці. За його словами, перша – це діяльність на найвищому політичному рівні, тобто міжурядові комісії, міністерські робочі групи, а також створення та ухвалення рамкових документів для вивчення минулих подій та визначення спільного бачення майбутньої співпраці. Другий варіант – діяльність професійних експертних спільнот для забезпечення належного історико-культурного діалогу.
Третя форма – проведення досліджень місць поховань і скоєних злочинів, а також ексгумацій і перепоховань (у разі необхідності). Четверта – підготовка меморіалів, зокрема меморіальних дощок та пам'ятників, або впровадження сучасних практик так званої живої пам'яті.
"Усі ці форми співпраці мають відбуватися на підстави законодавства кожної з країн і на базі рамкової Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій від 1994 року", – заявив Дробович.
На його думку, "дорожня карта" виходу з кризи має виглядати так: відновлення сплюндрованих поховань українців у Польщі; надання полякам усіх необхідних дозволів на проведення пошукових та ексгумаційних робіт (наразі відомо про 10 чи 12 заявок); надання обома сторонами земельних ділянок для облаштування кладовищ та місць поховань; активізація інституційних механізмів вирішення проблемних питань щодо поховань та меморіалів.
Крім того, Дробович вважає, що необхідно відновити українсько-польський форум істориків або іншу подібну платформу для опрацювання складних історичних тем, а також для просування реалістичної, а не популістської картини минулих подій.
"І нарешті, цей процес має завершитися ухваленням спільної рамкової заяви на найвищому політичному рівні, яка розставить крапки над "і", засудить політизацію історії, акцентує на пріоритеті чесності та примирення після майже десятиліття турбулентності", – підсумував Дробович.
У середу глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив, що під час свого візиту до Польщі обговорив з польською владою конкретні кроки щодо вирішення питання ексгумації останків жертв подій на Волині. Він підкреслив, що це питання вже давно "отруює політичний діалог" між обома країнами.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом триває суперечка через заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів на території України. Заборона була видана після демонтажу пам'ятника УПА в Грушовичах, який відбувся у квітні 2017 року.
Український інститут національної пам'яті (УІНП) планує провести пошук останків жертв Волинської трагедії у 2025 році, – повідомила пресслужба УІНП на сайті інституту в середу.
Польський ІНП заявив у середу, що все ще чекає від української влади підтвердження своїх заявок на початок пошуково-ексгумаційних робіт жертв злочину. В українському ІНП повідомили, що з 2019 року українська сторона щонайменше тричі надавала польській стороні дозвіл на проведення робіт і досліджень на польських місцях пам'яті в Україні, але прохання України відновити меморіальну таблицю на місці поховання воїнів УПА на горі Монастир залишається невиконаним.
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
