Колишній радник Байдена сумнівається в шансах на мир в Україні
Навіть якщо Росія погодиться на пропозицію про припинення вогню, я дуже скептично ставлюся до того, що це призведе до закінчення війни, заявив у розмові з PAP Майк Карпентер, колишній директор з європейських справ у Раді національної безпеки США. Він визнав, що адміністрація Джо Байдена втратила можливості покращити позицію України.
Після того, як Україна погодилася на пропозицію США про припинення вогню, американська адміністрація, як заявив у середу голова дипломатичного відомства Марко Рубіо, "з нетерпінням чекає" на відповідь Росії. Президент Дональд Трамп заявив, що згода Росії на перемир'я вже означатиме 80-відсотковий успіх, а його речниця Керолайн Левітт підрахувала, що залишилося подолати останні 10 метрів.
Однак один з ключових членів команди попередньої адміністрації, Майк Карпентер, давній радник Джо Байдена, а віднедавна директор з європейських справ у Раді національної безпеки, не погоджується з оптимізмом нової адміністрації.
На його думку, хоча Росія може спробувати продемонструвати відкритість до діалогу і навіть погодитися на перемир'я, це не означатиме, що "мир близько".
"Якщо таке перемир'я буде реалізовано, я думаю, що в інтересах України було б мати такий вид перемир'я як основу для подальших кроків, або його продовження, або створення додаткових елементів угоди з часом", – сказав співрозмовник PAP. Однак він зазначив, що скептично ставиться до того, що це насправді станеться.
"Я дивлюся на основи цієї війни. Я дивлюся на інтереси України в збереженні її суверенітету і незалежності, і я дивлюся на максималістські цілі Путіна, які, на мою думку, зовсім не змінилися: по суті, підпорядкувати Україну або взяти під контроль принаймні ті п'ять областей, про які він говорив. Плюс зобов'язання, що Україна не буде в НАТО, плюс зобов'язання, що жодні війська НАТО не залишаться в Україні, плюс певна форма демілітаризації. І коли я дивлюся на ці базові фактори, я не бачу жодної перспективи знайти якісь інтереси, що перетинаються, які могли б вилитися в довгострокову угоду", – аналізує експерт.
Рішучий тиск на Росію міг би зблизити сторони, визнав Карпентер, але чи готова адміністрація Трампа насправді зробити такий крок, залишається "відкритим питанням". Водночас він додав, що попри дуже сильний тиск з боку Трампа і припинення військової та розвідувальної підтримки – що, як зазначив співрозмовник PAP, коштувало життів українських солдатів і сприяло погіршенню ситуації для українців у Курській області РФ – президент Володимир Зеленський не погодиться на поступки у ключових питаннях, таких як суверенітет і незалежність, або визнання російських завоювань.
Карпентер очікує, що навіть якщо Росія погодиться на припинення вогню, вона порушить його протягом "днів або тижнів", звинувативши в цьому Україну. Він додав, що, як колишній посол США в ОБСЄ, знає, що моніторинг такої угоди вимагатиме направлення великої місії спостерігачів, але зазначив, що не впевнений, що направлення спостерігачів матиме якесь значення на практиці.
"Якщо буде порушення режиму припинення вогню, чи матиме це якесь значення, якщо буде встановлено, що Росія несе відповідальність за це порушення? По суті, інтереси Путіна полягають у тому, щоб чинити тиск на Україну. Він не демонструє жодних змін у своїх максималістських цілях щодо підкорення країни", – зазначив він.
Колишній урядовець оцінив, що хоча очевидно, що адміністрація Трампа хоче перезавантаження відносин з Росією, він сумнівається, що це спрацює – саме тому, що Путіну доведеться піти на поступки, щоб закінчити війну.
"Я думаю, що таке перезавантаження було б помилкою, яка обійшлася б нам дуже дорого, тому що ми все одно мали б справу з імперіалістичною та агресивною Росією, яка окупувала територію і порушує правила ООН. Але хоча деякі країни глобального Півдня або, наприклад, Угорщина вітали б таке перезавантаження, все ще залишається відкритим питання, чи це взагалі можливо", – оцінив співрозмовник PAP.
На запитання, чи не шкодує він, озираючись назад, про рішення, прийняті адміністрацією Байдена щодо війни, Карпентер відповів, що йому особисто немає за що себе картати, оскільки він "щодня докладав зусиль, щоб підтримати Україну настільки, наскільки це було можливо". Однак він визнав, що і Білий дім, і європейські країни втратили можливості поставити Україну в набагато кращу переговорну позицію.
Як приклад він навів ситуацію, що склалася восени 2022 року – після успішного наступу українських військ на Харківщині та подальшого відвоювання Херсона – коли США могли б різко збільшити свою підтримку.
"Цілком можливо, що динаміка змінилася б настільки драматично, що Україна могла б повернути свою територію, або принаймні значну її частину, а потім почати переговори з усіма вітрами за спиною", – сказав він.
Другою втраченою можливістю, за його словами, було неадекватне запровадження та дотримання санкцій, зокрема, фінансово-банківських санкцій проти Росії.
"Багато дій щодо імплементації санкцій або використання заморожених активів можна було і потрібно було зробити раніше, і в результаті Росія мала б зовсім інший набір стимулів", – проаналізував урядовець. За його словами, така ж критика стосується і європейських країн, які також діяли занадто консервативно, побоюючись наслідків для власних економік.
"Попри всі розмови про екзистенційні ставки війни в Європі, ЄС не вважав за потрібне вжити таких сильних економічних заходів, щоб дійсно змусити Москву переглянути свій підхід", – оцінив він.
Колишній дипломат зазначив, що хоча ідея розміщення європейських військ в Україні є позитивною концепцією, він сумнівається, що вона буде реалізована. Тут він вказує на небажання адміністрації Трампа підтримувати ці війська – навіть за межами України – а також на сильний опір Росії цій ідеї.
"Я не можу уявити собі світ, в якому Путін погодиться на будь-яку угоду, в тому числі на припинення вогню, в якому союзники НАТО будуть відправлені в Україну", – сказав Карпентер. Він зазначив, що відправка таких військ можлива лише до припинення вогню. "Якщо Франція і Велика Британія чекатимуть, поки буде досягнуто домовленості про перемир'я, вони чекатимуть марно, тому що, як я вже сказав, Путін, на мою думку, ніколи на це не погодиться", – підсумував він.
З Вашингтона Oskar Górzyński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
