2024-05-01 16:01 update: 2024-05-02, 11:13
У Музеї над Віслою у Варшаві відкрилася виставка "Тигр у саду. Мистецтво Марії Примаченко". Fot. PAP/Leszek Szymański
Ми повинні вчитися у Марії Примаченко ніколи не здаватися. Ми маємо бути людьми, які знають свою цінність та унікальність, свою культуру та коріння, - каже Анастасія Примаченко, правнучка однієї з найвидатніших художниць України.
"Ми повинні захищати те, що маємо, до кінця і водночас цінувати це. Тому що саме Марія Примаченко любила свою природу, свою культуру, свою країну і свою родину. Коли була вся ця радянщина, коли художники були вимушені вносити певні аспекти у свою творчість, Марія дуже вміло всього цього уникала. Вона завжди залишалася собою, не дозволяла нікому змінювати себе і свою творчість", - підкреслює Анастасія Примаченко, правнучка Марії Примаченко, засновниця та директорка Примаченко Family Foundation.
За її словами, у Марії Примаченко не було іншого вибору, окрім як долучитися до світу мистецтва, адже вона походила з творчої родини.
"Все, що відбувалося з нею в житті, підштовхувало її до творчості, до створення свого фантастичного, дивовижного світу. Вона народилася в дуже творчій родині. Її батько Оксентій був столяром і багатогранною особистістю. Він був різьбярем по дереву. Мати Марія була відомою на всю округу вишивальницею", - розповідає правнучка Примаченко.
Картини Марії Примаченко часто називають "наївним мистецтвом".
"Мій дідусь Федір, син Марії, дуже не любив цей термін. Тому що це зовсім не наївне мистецтво. Це сучасне мистецтво, яке взагалі не схоже ні на що з вже існуючого. Це новий світ, який має багато смислів і власну сильну філософію. Тому наївне - це дуже поганий спосіб описати саму Марію, а також її роботи", - зазначає Анастасія.
Для Примаченко війна була дуже болючою темою.
"Її біографія та історія дуже схожі на нинішні події. Марія втратила коханого, а війна забрала у неї шанс на щастя. У своїх картинах на військову тематику вона показувала боротьбу між добром і злом. На її картинах ми бачимо, що добро завжди перемагає", - каже Анастасія.
Село Марії було розташоване поблизу Чорнобильської зони. Катастрофа на атомній електростанції стала для неї трагічною та особистою історією, яка вплинула на її творчість.
"Її племінник Валерій Ходимчук був у день аварії на тому самому реакторі. Це була саме його зміна на роботі. Він загинув одразу після цієї катастрофи. Всі картини на чорнобильську тематику були присвячені йому. Наприклад, її культова картина із зображенням птаха, що летить, з назвою "Тіло, що розлетілося на мільйон атомів", було одним з таких полотен", - розповідає Анастасія.
Марія Примаченко створила понад 3 000 картин.
"Усе дитинство я слухала від бабусі та дідуся, як це відбувалося. Вона малювала щодня, завжди знала, що сьогодні до неї обов'язково хтось прийде. Їхній родинний дім був схожий на відкриту галерею, яка працювала 24 години на добу 7 днів на тиждень. Це було місце, де приймали відвідувачів і обговорювали різні теми, пов'язані з мистецтвом", - згадує Анастасія.
За її словами, картини художниці розкидані по всьому світу, бо "якщо їй хтось подобався, вона завжди дарувала одну-дві картини".
"Фарба на картинах могла ще не висохнути, але вона все одно їх дарувала", - розповідає правнучка Примаченко.
"Марія надихає багатьох художників і сучасних українців. На щастя, з початком повномасштабного вторгнення (Росії в Україну - PAP) ми почали цінувати те, що є нашим.
Скажу чесно, що я боролася за це багато років, просуваючи творчість Марії в Україні та у світі. В Україні мені було важко, бо я бачила, що наші люди здебільшого не знають, хто така Марія Примаченко.
А зараз це навпаки стало трендом. Дуже важко не любити художницю, яка має стільки картин і казкових персонажів, які проникають у саме серце", - зазначає Анастасія Примаченко.
Марія Примаченко (1909-1997) вважається однією з найвизначніших українських художниць XX століття. Мисткиня народилася в селі Болотня на Поліссі в селянській родині. Хоча вона ніколи не отримувала формальної художньої освіти, все життя займалася живописом і вишивкою. Її роботи експонувалися на Всесвітній виставці в Парижі в 1937 році. У 1966 році за особливі культурні досягнення жінка була нагороджена Національною премією імені Тараса Шевченка.
У Музеї сучасного мистецтва можна оглянути виставку "Тигр у саду. Творчість Марії Примаченко".
До 30 червня у Павільйоні над Віслою можна оглянути 89 картин художниці.
У пресрелізі виставки повідомляється, що це буде остання виставка у цьому приміщенні культурної інституції.
Відеоматеріали доступні на сайті https://wideo.pap.pl/videos/72914/ та на PAP.PL https://www.pap.pl/aktualnosci/ukraina-musimy-sie-uczyc-od-marii-prymaczenko-nigdy-sie-nie-poddawac-nasze-wideo
З Києва Iryna Hirnyk (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
