Литва, Латвія та Естонія стали членами ЄС 1 травня 2004 року разом з Польщею та шістьма іншими країнами. Це було найбільше одномоментне розширення Спільноти в історії. Через 20 років після вступу до ЄС більшість жителів країн Балтії заявляють, що задоволені своїм членством у Спільноті та єврозоні.
Естонія першою прийняла євро (2011 рік), за нею йдуть Латвія (2014 рік) і Литва (2015 рік). Опитування Євробарометра, проведене в жовтні 2023 року, показало, що 63 відсотки латвійців вважають, що євро - це добре для їхньої країни, 14 відсотків мають протилежну думку. У Литві це співвідношення становить 68 відсотків до 21 відсотка, а в Естонії - 84 відсотки до 8 відсотків.
PAP звернувся до міністерств закордонних справ Литви, Латвії та Естонії з питанням про основні переваги для їхніх країн від вступу до ЄС.
Латвія назвала зміцнення безпеки та свободи, економічний розвиток, процвітання населення і приналежність до системи, заснованої на верховенстві права, серед основних переваг членства в Спільноті. Міністерство закордонних справ у Ризі повідомило, що за 20 років прямі інвестиції в країну зросли майже в десять разів, а кількість експертів у сфері товарів і послуг збільшилася в шість разів. Середня заробітна плата, тим часом зросла більш ніж у п'ять разів.
Міністерство закордонних справ у Вільнюсі оцінило, що членство в ЄС "докорінно змінило історичні та геополітичні умови, які визначали долю Литви протягом століть". 20 років членства в ЄС стали для країни часом зростання, стабільності, безпеки; литовська економіка розвивалася як ніколи раніше, відзначили в міністерстві. За даними міністерства, рівень добробуту в Литві в кілька разів вищий, ніж 20 років тому, а ВВП на душу населення - в 4,6 раза. Прямі іноземні інвестиції з 2004 року зросли в шість разів.
У Міністерстві закордонних справ у Таллінні зазначили, що Естонія стала більш значущою країною на міжнародній арені. "Сьогодні ми використовуємо наш досвід, щоб допомогти країнам, які прагнуть вступити до НАТО і ЄС, в тому числі й Україні, на їхньому шляху", - підкреслили у відомстві. У міністерстві зазначили, що частиною історії успіху Естонії є технологічний розвиток. На думку МЗС, Естонія є предтечею цифрової політики ЄС.
PAP також запитав міністерства, серед іншого, про виклики, з якими, на їхню думку, ЄС зіткнеться в найближчому майбутньому.
На думку талліннського міністерства, найбільшим викликом для ЄС є протистояння російській агресії проти України та продовження допомоги Києву на шляху до перемоги у війні.
Збереження максимальної підтримки України також було названо серед головних завдань ЄС латвійським МЗС. Серед інших викликів - підготовка до розширення Спільноти, зміцнення економіки ЄС, досягнення кліматичних цілей або підвищення енергетичної безпеки.
Про війну, що триває, у Вільнюсі також наголосили у Міністерстві закордонних справ Латвії. "Війна Росії проти України нагадує нам, що мир в Європі не дається раз і назавжди". - підкреслили у відомстві. "Хоча НАТО залишається наріжним каменем нашої колективної оборони та безпеки, водночас необхідні додаткові дії між НАТО і ЄС для зміцнення архітектури безпеки в Європі", - наголошується в заяві.
Литва також назвала розширення Спільноти викликом, що стоїть перед ЄС. "Наша недавня історія показує, що тільки розширення пропонує довгострокову безпеку і стабільність. Литва підтримує всі країни, які прагнуть до європейської інтеграції, на їхньому шляху до досягнення повноправного членства в ЄС", - йдеться в заяві.
З Риги Natalia Dziurdzińska (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/