NYT розкриває залаштунки американської розвідки щодо допомоги Україні
Газета The New York Times розкрила закулісну допомогу американської розвідки та участь США у плануванні операції українських військових проти російських окупантів. На основі журналістського розслідування журналісти часопису дійшли висновку, що роль США була набагато більшою, ніж вважалося раніше.
"Розвіддані, зібрані американськими службами, використовувалися як для розробки загальної стратегії України, так і для точного прицілювання українськими солдатів", - підкреслив автор статті Адам Ентоус, який за понад рік провів 300 інтерв'ю з офіційними особами зі США та країн-союзників.
Згідно з його висновками, все почалося з візиту групи українських генералів до штабквартири Європейського та Африканського командування США у Вісбадені, навесні 2022 року, тобто, через два місяці після початку повномасштабного вторгнення Росії. Угоду з американським генералом Крістофером Донахью нібито укладав український генерал Михайло Забродський.
У рамках партнерства американські військові та агенти ЦРУ допомагали українцям наносити удари по цілях, включаючи командні пункти російських військ, що атакували Україну, а також порти і військову техніку в окупованому Криму. У наступні роки у Вісбадені американці та українці спільно планували військові операції, в тому числі контрнаступи, які ЗСУ здійснювали в Харківській та Херсонській областях.
Американські генерали, які зустрічалися із Забродським у Вісбадені, також лобіювали у своїй країні розширення військової допомоги Україні та передачу все більш далекобійного озброєння - від гаубиць M777 до систем HIMARS і балістичних ракет ATACMS.
У певному сенсі, Україна стала ще однією в низці проксівійн між США і Росією, таких як В'єтнам у 1960-х роках, Афганістан у 1980-х роках або Сирія 30 років по тому, оцінює NYT.
Від самого початку Вісбаденська співпраця відбувалася під тінню побоювань, що російський лідер Владімір Путін побачить у ній доказ прямої участі США у війні і виконає свої погрози застосувати ядерну зброю. На відміну від операцій на Близькому Сході, в Україні американські військові могли діяти лише дистанційно, підкреслює видання.
Через ці побоювання координати, передані українським військовим, називалися не "цілями", а "точками інтересу".
"Якщо одного дня хтось запитає: "Ви передали ціль українцям?", ви дійсно можете не брехати, відповідаючи: "Ні, не повідомляв"", - сказав один американський чиновник.
Спочатку "точки інтересу" знаходилися лише на українській території. Однак з часом адміністрація тодішнього президента США Джо Байдена послабила обмеження і врешті-решт дозволила обирати цілі на російській території і вражати їх американською зброєю.
Щоб убезпечити себе від російських шпигунів, українцям повідомляли, де розташовані російські позиції, але не говорили, як це було визначено. Їм показували лише координати, розділивши на групи за пріоритетністю.
"Не хвилюйтеся про те, як ми про це дізналися. Просто вірте, що якщо ви стрілятимете і влучите, то будете задоволені результатом. А якщо не будете задоволені, скажіть нам, ми виправимо", - нагадав слова Донахью Забродський.
У травні 2024 року американці санкціонували використання американських ракет для ракетного обстрілу російських позицій на російському боці кордону, щоб запобігти бомбардуванню Харкова. Команда, що працювала у Вісбадені, відстежувала цілі.
"Те, що було немислимим, стало реальністю. Сполучені Штати були втягнуті у вбивство російських солдатів на російській землі", - написала газета NYT.
Натомість українська військова операція в Курській області Росії, яка розпочалася в серпні 2024 року, була сприйнята американцями як "значне зловживання довірою". Українці не лише не повідомили про свої плани, але й порушили попередні домовленості, пише газета.
Незважаючи на тактичні успіхи, розбіжності та дефіцит довіри давали про себе знати під поверхнею цієї співпраці. Українці стверджували, що американці занадто обмежують їх і хочуть контролювати. Американці були здивовані тим, що українці не хотіли прислухатися до порад, які здавалися їм добрими.
Провальний контрнаступ у середині 2023 року став переломним моментом. Як пише NYT, українці змінили узгоджений з американцями план і, всупереч їхнім запереченням, вирішили наступати на кількох фронтах одночасно, а це означало, що в основному наступі на Мелітополь були задіяні значно менші сили.
"Важливі відносини зберігалися, але це вже не було натхненне і довірливе братерство 2022 і початку 2023 року", - сказала колишній високопосадовець Пентагону Селеста Валландер.
Питання української політики також були джерелом напруженості, зокрема розбіжності серед вищого військового керівництва України та позиція президента Володимира Зеленського щодо мобілізаційного віку. Незважаючи на тиск з боку офіційних осіб США, Зеленський не вирішив знизити цей вік до 18 років.
Новий президент США Дональд Трамп, який вступив на посаду в січні, прагне швидкого припинення війни і поліпшення відносин з Росією. Трамп вже почав обмежувати деякі елементи американсько-української співпраці у Вісбадені, повідомляє The New York Times. (PAP)
Опр. Dmytro Menok
dmd/
