Парламент Вірменії прийняв закон про початок процесу вступу країни до ЄС
У середу парламент Вірменії у другому та остаточному читанні прийняв закон про початок процесу вступу країни до Європейського Союзу, повідомляє інформаційне агентство Armenpress. За законопроєкт проголосували 64 депутати, проти – 7, кілька представників опозиції не брали участі в голосуванні.
Законопроєкт був ініційований громадськими організаціями: петиція із закликом розпочати процес вступу зібрала близько 60 тис. підписів. У лютому 2025 року парламент Вірменії ухвалив законопроєкт у першому читанні. Тоді агентство Reuters наголошувало, що вступ Вірменії до ЄС буде непростим, не в останню чергу через конфлікт з Азербайджаном, який є одним з основних постачальників газу до країн ЄС.
Вірмено-азербайджанський конфлікт спалахнув з новою силою восени 2023 року, коли Баку перейшов у наступ у сепаратистській республіці Нагірний Карабах, анклаві, населеному вірменами протягом століть. Попри заклики Вірменії до Москви, яка багато років вважалася союзником, російські миротворчі сили не вжили жодних заходів. Азербайджанські війська окупували Нагірний Карабах. Понад 100 тис. вірмен були змушені покинути регіон.
Падіння Нагірного Карабаху спричинило серйозну соціально-політичну напругу у Вірменії (масові протести, що супроводжувалися закликами до відставки уряду) і безпрецедентні тертя між Єреваном і Москвою, яка не виконала своїх союзницьких зобов'язань. Росія звинуватила вірменську владу і закликала до зміни влади у Вірменії. Однак уряд прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна не був повалений, і він також зберіг курс, розрахований на поглиблення відносин із Заходом.
У лютому 2024 року Вірменія заморозила свою участь в очолюваній Росією Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), а в березні минулого року звернулася до Росії з проханням припинити присутність російських прикордонників в аеропорту Єревана. Водночас очільник вірменської дипломатії оголосив, що його країна "активно розглядає" ідею вступу до Європейського Союзу.
Паралельно Вірменія прагне завершити конфлікт з Азербайджаном, "гаряча" фаза якого триває з перервами з кінця 1980-х років, незадовго до розпаду Радянського Союзу. У середині березня цього року міністерства закордонних справ двох країн оголосили, що вони погодили зміст мирної угоди. Заключні пункти цієї угоди стосуються відмови від взаємних територіальних претензій і врегулювання цього питання на міжнародному рівні. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
