Польське головування може бути відповідальним за наступний крок у процесі вступу України до ЄС

2024-06-25 09:22 update: 2024-06-25, 16:09
Прапори Польщі, ЄС та України. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Прапори Польщі, ЄС та України. Fot. PAP/Darek Delmanowicz
Після інавгурації переговорів про вступ до ЄС у вівторок, Україна та Молдова пройдуть так званий моніторинг, який триватиме менше ніж рік, – повідомляє джерело в ЄС. Це означає, що Польща, яка головуватиме в ЄС у першій половині 2025 року, може бути відповідальною за відкриття розділів переговорів.

Міжурядові конференції організовуються в ключові моменти процесу вступу. У вівторок у Люксембурзі дві конференції – спочатку з Україною, а потім з Молдовою – започаткують початок переговорів про вступ з обома країнами. З боку ЄС у зустрічах візьмуть участь міністри закордонних справ 27 країн-членів. Польщу представлятиме Адам Шлапка.

Протягом останніх 3 місяців процес вступу перебував у руках держав-членів, які повинні були одноголосно прийняти так звані рамки переговорів, тобто документ, що визначає принципи та порядок ведення переговорів про вступ, підготовлений Європейською комісією. Бельгія, яка головує в ЄС, хотіла, щоб це сталося наприкінці цього півріччя, перед тим, як передати головування в Раді ЄС Угорщині. 27 країнам вдалося домовитися 21 червня. Таким чином, міжурядові конференції організовуються в останню можливу дату перед угорським головуванням.

Після міжурядових конференцій відповідальність за процес вступу від країн-членів ЄС перейде до Європейської комісії. В рамках так званого моніторингу вона порівнюватиме стан законодавства в країнах-кандидатах із законодавством ЄС. Це дасть змогу визначити, скільки ще потрібно зробити Україні та Молдові, щоб привести своє законодавство у відповідність до регуляторного порядку ЄС. Після цього можуть розпочатися переговори щодо окремих розділів угоди, які щоразу ухвалюватимуться країнами-членами одноголосно.

Хоча, як зазначає джерело в ЄС, моніторинг зазвичай займає у ЄК близько року, у випадку з Україною та Молдовою він, найімовірніше, буде проведений за коротший час. "Ми вже знаємо про стан правової підготовки в Україні та Молдові, тому що у нас є угоди про асоціацію, підписані з обома країнами. Це не буде рік, ми припускаємо, що моніторинг займе менше часу, хоча важко сказати, скільки саме", – підкреслило джерело в ЄС.

Таким чином, цілком ймовірно, що відкриття перших розділів переговорів з Україною та Молдовою припаде на час головування Польщі в Раді ЄС у першій половині 2025 року.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив у понеділок у Люксембурзі, тобто напередодні міжурядових конференцій, що Польща буде підтримувати процес вступу України до ЄС під час свого головування. Як він зазначив, саме за попереднього польського головування у другій половині 2011 року було завершено переговори щодо угоди про асоціацію, завдяки чому Україна була "краще підготовлена до переговорів про вступ".

Однак, у Брюсселі існують спекуляції щодо того, чи буде Угорщина, яка перебере на себе головування 1 липня, готова займатися процесом вступу до ЄС. Минулого тижня посол Угорщини в ЄС Балінт Одор на зустрічі з журналістами в Брюсселі поставив під сумнів це питання. Він заявив, що угорське головування буде "чесним брокером" і в питаннях України. "Ми будемо займатися питаннями, що стосуються України, якщо це буде необхідно", – підкреслив він.

У цьому контексті пригадується заява прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у грудні 2023 року, коли голова угорського уряду залишив саміт ЄС, щоб решта лідерів могли дати одностайну політичну згоду на початок переговорів про вступ з Україною. Як зазначив тоді Орбан, інші лідери самі переконали його зробити це, стверджуючи, що він матиме багато можливостей заблокувати процес вступу на пізніших етапах.

Переговори про вступ відбуватимуться відповідно до нової методології, прийнятої країнами-членами у 2020 році. Відповідно до неї, розділи переговорів були згруповані у шість тематичних напрямків: єдиний ринок, конкурентоспроможність, зелений перехід, сільське господарство та регіональний розвиток, зовнішні відносини і так звані фундаментальні питання. Ця остання сфера, яка розглядається як найважливіша, буде відкрита на самому початку переговорів і буде закрита останньою. До фундаментальних питань належать, зокрема, питання, пов'язані з демократією, верховенством права, державними закупівлями або контролем над державними фінансами.

Міжурядові конференції не будуть єдиним заходом цього тижня, який наблизить Україну до ЄС. Заплановано підписання угоди про безпеку між Євроспільнотою та Україною. У понеділок посли країн-членів ЄС завершили узгодження її тексту. Очікується, що на церемонії підписання буде присутній президент України Володимир Зеленський. Точна дата офіційно не підтверджена, але вона може відбутися під час або напередодні саміту ЄС, який пройде в Брюсселі в четвер і п'ятницю.

Голова Європейської Ради Шарль Мішель заявив у серпні 2023 року, що ЄС має бути готовим прийняти нових членів до 2030 року. Загалом 10 країн мають статус кандидатів на вступ до ЄС: Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Грузія, Косово, Північна Македонія, Молдова, Сербія, Україна, Туреччина та Чорногорія.

У середу в Брюсселі відбудеться міжурядова конференція з Чорногорією. Переговори про вступ з цією країною тривають з 2012 року. Наразі відкрито 33 з 35 розділів переговорів.

З Брюсселя Magdalena Cedro (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/