2024-04-20 11:47 update: 2024-04-20, 11:51
Перевантаження зерна зі складів на судно-сухогруз в місті Ізмаїл Одеської області. Fot. PAP/Alena Solomonova
"Польське сільське господарство не зможе уникнути конкуренції з боку українських виробників, оскільки рано чи пізно ця країна вступить до ЄС", - сказав професор Познанського університету природничих наук Вавжинець Чубак в інтерв'ю для PAP. Він додав, що якщо поляки не підготуються до цього, то на них чекатиме болюче зіткнення з реаліями ринку.
"Конкуренція з боку українського сільського господарства неминуча, і ми повинні добре до неї підготуватися. Спосіб зробити це - не перекривати кордон", - оцінив професор Познанського університету природничих наук Вавжинець Чубак в інтерв'ю PAP.
Водночас він підкреслив, що свою конкурентну перевагу ми повинні шукати у вищій доданій вартості сільськогосподарської сировини: розвитку тваринництва в індивідуальних господарствах, переробці агропродовольчої продукції, формуванні якості та бренду польської продукції. На думку професора Чубака, побоювання, що наплив українського зерна зруйнує польське сільське господарство, сильно перебільшені. Також демонізуються наслідки майбутнього вступу України до Європейського Союзу.
Як зазначив Вавжинець Чубак, Україна в першу чергу експортує сільськогосподарську сировину, тобто зернові та кукурудзу, а також є значним світовим експортером соняшникової олії.
"Однак Європа не є традиційним напрямком для українського експорту, який до війни йшов переважно в Азію та країни Північної Африки. Якщо вдасться зберегти чорноморські маршрути та експорт на ці ринки, ризик розміщення українського зерна на європейських ринках, зокрема у Польщі, значно зменшиться", - зазначив він.
На думку Чубака, ситуація зміниться зі вступом України до Європейського Союзу, оскільки тоді може виникнути так званий "ефект створення нової сили та пересування ринку" у зовнішній торгівлі, тобто, користуючись перевагами участі України в єдиному європейському ринку, значна частина української сільськогосподарської продукції піде в ЄС, в тому числі на польський ринок.
Він запевнив, що всупереч поширеній думці, експорт українських зернових не стане фактором, який радикально змінить баланс сил і зруйнує ринок ЄС, хоча його вплив, звісно, буде відчутним.
"Важливо усвідомлювати масштаби європейського сільського господарства. Наразі ЄС виробляє 280 мільйонів тонн зернових, а весь український експорт сьогодні становить 20 мільйонів тонн на рік", - підкреслив професор Чубак.
Вступ України до Європейського Союзу, на думку професора, є питанням часу. Однак він зазначив, що цьому передуватиме процес адаптації законодавства та норм, як це було у випадку всіх раніше прийнятих країн, і однією з ключових сфер переговорів буде саме сільське господарство. Україна повинна буде відповідати всім критеріям конвергенції.
"Це займе ще багато років, тому ми ще можемо до цього підготуватися. Однак, якщо ми проспимо цей час, зіткнення з реальністю буде болючим, а конкурентоспроможність польського сільського господарства буде серйозно підірвана", - заявив він.
За словами Чубака, Польща вже багато років не має довгострокової аграрної політики. Натомість існують ситуативні заходи, які є політично керованими або вимушеними, наприклад, аграрними протестами.
"Фермери домоглися відтермінування набуття чинності "Зеленої угоди" та введення ембарго на продукцію з України, але це не забезпечить сильної конкурентної позиції польського сільського господарства в майбутньому ", - сказав він.
Прикладом помилок в аграрній політиці є також розподіл коштів допомоги: "Замість того, щоб зосередитися на проінвестиційних заходах, спрямованих на великі товарні господарства, кошти розпорошуються, наприклад, шляхом переведення частини з фондів реструктуризації (так званий ІІ стовп Спільної аграрної політики) на прямі виплати".
На думку експерта, польське сільське господарство зможе ефективно конкурувати з українським, якщо зосередиться на тих сегментах виробництва, в яких воно має перевагу.
"Сферою українського сільського господарства є, як я вже згадував, виробництво так званої первинної сировини: основних зернових, кукурудзи. За різними даними, від третини до половини посівних площ там належить агрохолдингам, тобто великим агропромисловим комплексам, де економія на масштабах є колосальною. Це величезні підприємства, де застосовуються сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур і якими керують висококваліфіковані менеджери. У польських фермерів немає шансів конкурувати з ними в цьому сегменті виробництва", - зазначив він.
Чубак бачить можливості для розвитку польського сільського господарства у збільшенні виробництва тваринницької продукції. При цьому він зазначив, що в Польщі воно набагато більше, ніж в Україні
"Ми виробляємо вдвічі більше м'ясного поголів'я, а у випадку зі свинями пропорції ще більш сприятливі для нас", - зазначив він.
Водночас він додав, що у Польщі є простір для розвитку свинарства.
"На піку розвитку ми мали 21 мільйон голів у країні. Сьогодні у нас трохи більше ніж 9 мільйонів, а це означає, що у нас є можливість виростити кілька мільйонів тонн зерна, яке можна було б використати для годівлі тварин", - сказав він.
Іншим важливим питанням, на його думку, є розробка продуманої програми розвитку агропродовольчої галузі.
"Нам потрібно будувати дрібнотоварну переробку з доданою вартістю на рівні фермерських господарств. Звичайно, мова не йде про те, щоб кожен фермер відкрив пекарню чи м'ясну лавку поруч з фермою. Але великі агровиробники могли б створювати виробничі групи або кооперативи, щоб спільно виробляти корми, мати частки в місцевих млинах тощо", - зазначив він.
Також необхідно створювати польські агропродовольчі бренди на міжнародних ринках, що вимагає не лише роботи, але й фінансових витрат.
"Наразі ми не маємо жодного. Ми повинні брати приклад з Італії, Швейцарії чи Франції, де витрати на робочу силу набагато вищі, ніж у нас, але завдяки впізнаваним брендам тамтешні агропродовольчі продукти, наприклад, сири, продаються з високою доданою вартістю", - підкреслив він.
Автор: Grzegorz Kacalski
