"Посилення російської агресії (...) в Балтійському морі спонукає нас до прийняття рішень, які в певному сенсі є безпрецедентними. В цьому випадку це радикальне посилення присутності НАТО в Балтійському морі", – сказав прем'єр-міністр Польщі на пресконференції. Він додав, що хоча Швеція, Фінляндія та Естонія безпосередньо постраждали від актів диверсії, "всі країни відчувають очевидну загрозу".
Він зазначив, що ще не вирішено, як окремі країни братимуть участь у цих діях.
Туск повідомив, що дискусія також торкнулася "глобальної ситуації, пов'язаної з Гренландією" і планів новообраного президента США Дональда Трампа. Минулого тижня Трамп заявив, що найбільший острів у світі потрібен США "з міркувань національної безпеки", а сам він зовсім не впевнений, що Данія має права на Гренландію. Прем'єр-міністр Туск підкреслив, що "Гренландія все ще є частиною Данії".
При цьому він зазначив, що всі співрозмовники в Гельсінкі були переконані у важливості співпраці Європи зі США, "якою б складною вона не була сьогодні". "(Незалежно) від того, скільки суперечок викликають деякі заяви нової адміністрації та деякі плани, наприклад, щодо Канади або Гренландії, а також деякі дії в Європі, що впливають на електоральну ситуацію в деяких країнах. Все це викликає певне занепокоєння і є суперечливим", – сказав Туск.
Водночас він підкреслив, що всі його співрозмовники "погодилися з позицією, яка є очевидною для Польщі, що відносини між Європою і США є безцінними". "І що ні Україна, ні Європа, ні Сполучені Штати, ніхто не зможе захистити цей простір цивілізації від агресивного ставлення інших світових держав, якщо ми будемо розділені й роз'єднані", – сказав Туск.
Окрім голови польського уряду, у вівторковому засіданні в Гельсінкі також взяли участь генеральний секретар НАТО Марк Рютте, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, канцлер Німеччини Олаф Шольц, президент Латвії Едгар Рінкевичс, президент Литви Гітанас Науседа, прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон і віцеголова Європейської комісії Генна Вірккунен.
За підсумками засідання генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про запуск Baltic Sentry – спільної ініціативи Альянсу, покликаної забезпечити спостереження за Балтійським морем і ключовими об'єктами, а також стримувати можливих диверсантів або агресорів. Ініціатива – в тому числі регулярне патрулювання і спільні навчання – передбачає залучення, серед іншого, надводних і підводних кораблів союзних флотів, розвідувальних і розвідувальних літаків, а також нових технологій, таких як флот безпілотних літальних апаратів, що діють на морі.
На пресконференції Туска також запитали про повідомлення телеканалу TVP World про російський корабель, який нібито маневрував біля підводного газопроводу Baltic Pipe, що має вирішальне значення для постачання ресурсу до Польщі. Прем'єр-міністр сказав, що він ще не отримував такого повідомлення, але запевнив, що "якщо російський корабель виконує будь-які підозрілі маневри поблизу газопроводу, це є достатньою підставою для того, щоб вжити заходів, які випливають із сьогоднішніх висновків".
Він запевнив, що розслідує це питання і поінформує громадськість про результати та вжиті заходи.
Голову польського уряду також запитали про висновки газети Financial Times щодо капітального ремонту на європейських корабельнях у Франції та Данії великих танкерів, які перевозять російський газ. Прем'єр-міністр сказав, що це жахлива інформація, і запевнив, що на польських корабельнях таких ремонтів не було і не буде.
Він повідомив, що має намір також обговорити це питання з прем'єр-міністеркою Данії, яка, як і інші лідери, що зібралися у вівторок у Гельсінкі, має прибути до Польщі на вшанування 80-ї річниці визволення табору смерті Аушвіц, яке відбудеться 27 січня. "У мене вже є домовленість про зустріч віч-на-віч", – сказав Туск. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/