У вівторок у Варшаві відбулася зустріч глав дипломатії країн "Великої п'ятірки": Польщі, Німеччини, Франції, Італії - які були присутні на місці, а також Іспанії та Великобританії, які взяли участь у заході дистанційно. На зустрічі також була присутня майбутній Верховний представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Запрошений міністр СЗ України Андрій Сибіга не зміг прибути на зустріч.
Міністри вшанували хвилиною мовчання жертв війни в Україні, 1000-й день якої припадає на вівторок. Як підкреслив Сікорський на спільній конференції, міністри прийняли спільну заяву.
Сікорський зазначив, що зустріч глав зовнішньополітичних відомств провідних європейських країн саме в цей день "покликана стати чітким сигналом солідарності з українським народом, який з рішучістю і мужністю захищає свою незалежність від загарбника". Він повідомив, що під час переговорів у вівторок "п'ять найбільших країн ЄС висловилися за європейські оборонні облігації". "Це дуже важливо", - оцінив він.
"Ми були одностайні в тому, що нав'язування Україні мирних рішень, які суперечать її інтересам або не мають суспільного сприйняття, негативно вплине на стабільність в країні. Сценарії вирішення конфлікту і припинення російської агресії повинні бути розроблені в тісній співпраці з українською владою", - зазначив Сікорський. Він додав, що глави дипломатії виступають за збереження і посилення санкцій проти Росії, поки вона не піде з української території і не покриє витрати на відновлення країни. "Санкції ефективно послаблюють військовий потенціал Росії, ізолюючи її економічно. Будь-які існуючі лазівки у санкційному режимі мають бути закриті", - зазначив він.
"Ми не маємо жодних ілюзій, путінська Росія залишатиметься однією з найсерйозніших загроз безпеці не лише для Європи, але й для світового порядку. Її метою залишається остаточне руйнування європейської архітектури безпеки. Ми повинні рішуче протистояти її імперським амбіціям", - підкреслив Сікорський.
Він також зазначив, що проведені переговори слугували, серед іншого, для вироблення узгодженого послання до нової адміністрації обраного президента США Дональда Трампа.
Він зазначив, що міцні трансатлантичні відносини - це "спільний інтерес, який збільшує наші політичні, економічні та військові важелі впливу". "Ми переконані, що в нинішній геополітичній ситуації співпраця між Європою і США залишається вирішальною для безпеки і процвітання трансатлантичної спільноти. Тільки міцні трансатлантичні зв'язки дозволять нам ефективно протистояти зростаючим загрозам з боку Росії та інших країн", - заявив глава польської дипломатії.
Він передав, що він і його міністри погодилися, що Європа "повинна брати на себе більше відповідальності за власну безпеку", в тому числі шляхом більш збалансованого розподілу тягаря в НАТО. За словами Сікорського, зміцнення обороноздатності Європи має йти пліч-о-пліч з підтримкою зобов'язань США щодо її безпеки.
Він повідомив, що вони з Каллас шукають шляхи посилення підтримки України. "Я з вдячністю відзначаю в цьому контексті готовність найбільших країн Європейського Союзу взяти на себе тягар військової та фінансової підтримки України в умовах можливого скорочення участі США", - сказав він.
Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок наголосила на необхідності зміцнення "європейського стовпа в НАТО". Вона також оголосила про інвестиції в оборону, які "значно перевищують" 2 відсотки ВВП. "Наш вільний Європейський союз сильний, і саме тому ми чітко заявляємо: вільний світ сильний, а не слабкий. Ми будемо демонструвати цю силу щодня, кожного дня, доки мир в Європі не буде повністю досягнутий", - сказала вона.
Говорячи про відносини між ЄС і США, Барбок підкреслила, що вирішальним фактором є не те, як звуть президента США, а те, наскільки тісними є відносини між США і Європою. "У цьому дусі я хотіла б ще раз підкреслити - ми не повинні брати паузу в забезпеченні миру в Європі", - додала вона.
Відповідаючи на питання про схвалення Владіміром Путіним переглянутої ядерної доктрини, згідно з якою "критична загроза" суверенітету і територіальній цілісності Білорусі та Росії може стати підставою для застосування ядерної зброї, Бербок зазначила, що "Путін грає з нашими страхами, нашою тривогою", і що він вже почав цю політику в 2014 році. Вона підкреслила, що тоді Німеччина"зробила політичну помилку", дозволивши себе залякати і не прислухавшись до своїх східноєвропейських партнерів, які в той час били на сполох, що на обіцянки Кремля не можна покладатися, і закликали інвестувати в безпеку.
Глава німецької дипломатії запевнила, що німецький уряд не повторить цієї помилки, не буде заляканий і зараз працює разом з європейськими партнерами. "І саме тому ми нарощували безпекову підтримку України кожного дня цієї 1000-денної війни і продовжуватимемо це робити доти, доки Путін нарешті не виведе свої війська і на європейському континенті не запанує мир", - сказала вона.
Бербок також запитали про пошкодження двох підводних волоконно-оптичних кабелів зв'язку в Балтійському морі. Вона оцінила, що "цей кабель вийшов з ладу, безумовно, не випадково". Вона наголосила на необхідності також захищати нашу власну критичну інфраструктуру від атак і боротися з російською дезінформацією.
Сікорський, посилаючись на її заяву, підкреслив, що Росія здійснює диверсійні дії в країнах ЄС. Він нагадав, що в Польщі спіймали людину, яка в рамках такої акції хотіла підпалити об'єкт в нашій країні. "Це неприйнятно. Ми закрили консульство Російської Федерації в Познані, якщо вони не зупиняться - ми закриємо інші", - заявив він.
Глава МЗС Італії Антоніо Таяні повідомив, що триває підготовка до організації спільної конференції з питань відновлення України. Як він зазначив, про це потрібно думати зараз, поки триває війна. Він додав, що головним завданням зараз є відновлення мережі електропередач.
"Ми не можемо допустити, щоб зима стала головним союзником Росії", - наголосив Таяані. Він нагадав, що у лютому була підписана угода про відновлення частини енергетичної мережі в Україні, щоб український народ міг пережити прийдешню зиму. Він висловив сподівання, що це буде "остання зима цієї війни".
Глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро оцінив як провал Володимира Путіна те, що, хоча він і перевів російську економіку на воєнний лад, він був змушений простягнути руку допомоги північнокорейським солдатам. Він зазначив, що відповідь країн ЄС стане посланням єдності і зміцненням європейської безпеки. (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/