2024-10-01 16:34 update: 2024-10-01, 16:37
Спікер Сейму Польщі Шимон Головня. Fot. PAP/Radek Pietruszka
Спікер Сейму Польщі Шимон Головня провів переговори з головою МЗС України Андрієм Сибігою, які стосувалися, зокрема, співпраці у сфері безпеки та подальшої допомоги Україні, – повідомила Канцелярія Сейму. Під час розмови Головня також торкнулася питання подій на Волині, ексгумації та пошуку польських поховань в Україні.
У вівторок спікер Сейму зустрівся з Сибігою у Сеймі. Як йдеться у повідомленні, серед тем зустрічі були питання співпраці, у тому числі парламентської, у сфері польської та української безпеки, підтримки та можливих дій, включаючи подальшу гуманітарну та дипломатичну допомогу Україні перед обличчям російської агресії. "Ми стоїмо поруч з Україною і будемо стояти поруч", – запевнив Головня, якого цитують у комюніке.
У канцелярії Сейму повідомили, що спікер "глибоко переконаний, що Польща та Україна перебувають у ситуації, коли хороший зв'язок, заснований на правді й повазі, є основою безпеки обох народів".
У повідомленні йдеться, що під час розмови Головня торкнувся історичних питань, пов'язаних з подіями на Волині, ексгумацією та пошуком польських поховань в Україні. "У контексті наближення Дня всіх святих спікер Сейму звернув увагу на велике значення для польських жінок і чоловіків моменту запалення свічки на могилах своїх близьких, які загинули. Для цього важливо знати, де вони поховані. Тому це питання є цивілізаційним, а не політичним", – повідомила Канцелярія Сейму.
Голова Сейму, якого цитують у комюніке, підкреслив, що "питання поваги до померлих є фундаментальним для цінностей, на яких ґрунтується Європейський Союз".
Канцелярія Сейму повідомила, що міністр закордонних справ України подякував спікеру Сейму за його незмінну підтримку України перед обличчям агресії, виражену, зокрема, у червневому візиті до Києва, а також за відвертий підхід до історичних питань. Він наголосив, що всі теми, які заважають взаємним відносинам, мають бути усунені, і пообіцяв свої дії в цьому напрямку.
У вівторок Сибіга також зустрівся зі спікеркою Сенату Польщі Малгожатою Кідавою-Блоньською. У комюніке канцелярії Сенату йдеться, що Кідава-Блоньська заявила, що Польща солідарна з Україною з першого дня російської агресії. На її думку, – йдеться у комюніке, – немає жодної іншої країни, яка б так всебічно підтримувала Україну в усіх сферах.
"Міністр Андрій Сибіга подякував за польську підтримку, яку Польща надає його країні у багатьох сферах. Він заявив про готовність України боротися до кінця. Він підкреслив, що коли мова йде про можливі мирні переговори, гаслом має бути: Нічого про Україну без України", – йдеться у повідомленні.
З іншого боку, спікерка Сенату говорила про те, що "польське суспільство запропонувало Україні своє серце і, відповідно, всі засоби в міру своїх можливостей". "У спірних історичних питаннях, що стосуються Волинської різанини, воно очікує гуманного підходу, можливості пошуку могил, ексгумації та поховання польських жертв – особливо з огляду на наближення 1 листопада", – додається у комюніке.
Присутній на зустрічі голова Комітету закордонних справ Сенату Гжегож Схетина нагадав, що наближається головування Польщі в Раді Європейського Союзу, і підкреслив його парламентський вимір. У цьому контексті він заявив про підтримку України на багатьох рівнях переговорів про вступ до ЄС. Він зазначив, що не повинно бути місця для політики, яку проводить Росія.
Речник МЗС Павел Вронський повідомив PAP, що зустріч міністра Сибіги з головою польської дипломатії Радославом Сікорським не була запланована. Обидва міністри мали взяти участь в одній з панелей Warsaw Security Forum, але – як повідомили організатори – голова польської дипломатії не зміг бути присутнім на WSF у вівторок у зв'язку зі своїми обов'язками та засіданням уряду.
З весни 2017 року між Варшавою та Києвом триває суперечка через заборону на пошук та ексгумацію останків польських жертв воєн і конфліктів в Україні. Заборона була видана після демонтажу пам'ятника УПА в Грушовичах, який відбувся у квітні 2017 року.
Польська сторона хотіла б гідно вшанувати пам'ять жертв ОУН-УПА на місцях їхнього поховання; з цією метою Інститут національної пам’яті хотів би провести ексгумацію деяких жертв, у тому числі тих, які загинули не під час подій на Волині, а, наприклад, у боях з радянськими військами після 17 вересня 1939 року. Українська сторона виступає проти цього і в минулому ставила свою згоду в залежність від того, що поляки відновлять пам'ятник Українській повстанській армії (УПА) в Грушовичах на Підкарпатті, що є неприйнятною умовою для польської сторони. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
