У четвер у Пужниках в Україні розпочалися ексгумаційні роботи
У Пужниках загинули польські громадяни, особи яких відомі; ми хочемо встановити всіх жертв драматичної ночі 1945 року і зробити гідне поховання, повідомив PAP заступник міністра культури Мацєй Врубель. У четвер польсько-українська команда розпочинає ексгумаційні роботи на місці вже неіснуючого села.
У ніч із 12 на 13 лютого 1945 року в селі Пужники українські націоналісти вбили, за різними даними, від 50 до 120 поляків.
З польського боку роботи з ексгумації будуть проведені Фондом "Свобода і демократія" у співпраці з науковцями Поморського медичного університету та представниками Інституту національної пам’яті Польщі. У червні 2022 року Фонд звернувся до компетентних органів України за дозволом на проведення пошукових робіт польських жертв подій на Волині та отримала схвалення. Після чотирьох місяців пошукової роботи 24 серпня 2023 року було знайдено одне з місць злочину. У роботі також братимуть участь представники українського Фонду "Волинські старожитності", який 8 січня отримав дозвіл на проведення пошуків від української влади.
Заступник голови Міністерства культури і національної спадщини Польщі Мацєй Врубель підкреслив, що в Пужниках "загинули польські громадяни, особи яких ми знаємо". "Ми хочемо ідентифікувати всіх жертв тієї драматичної ночі 1945 року і гідно їх поховати. Цього чекають сім'ї, які живі та беруть участь у цьому процесі, наприклад, надаючи генетичний матеріал", – додав він.
Врубель розповів, що на місці працюватиме група з близько 20 фахівців, а генетичними дослідженнями займатимуться загалом близько 50 вчених. "Фахівці привезуть на майданчик кілька тонн обладнання. Як тільки його встановлять, одразу ж розпочнуться роботи. Все залежить від того, якою буде погода в той день, коли можна буде провести перші земляні роботи та розпочати власне процес ексгумації. Ми припускаємо, що це займе кілька тижнів. Після цього останки будуть залишені in situ в Україні, а після генетичної експертизи відбудеться гідне поховання. Кожна з жертв буде похована в окремій могилі", – сказав він.
В розмові Польському агентству преси (PAP) віцеголова фонду "Свобода і демократія" Мацєй Данцевич зазначив, що події на Волині зазвичай асоціюються з літом 1943 року. "Насправді ж ця операція розтягнулася аж до перших місяців 1945 року на Волині та в колишніх південно-східних воєводствах. Тому нагадування про такі місця, як Пужники, є необхідним", – сказав він.
Професор Анджей Оссовський з кафедри судової медицини Поморського медичного університету зазначив, що дослідження в Пужниках будуть особливо складними. "З наукового погляду в цьому випадку ми маємо справу з цілими сім'ями, які загинули в той час. З огляду на це, ми, безумовно, будемо використовувати методи генетичної генеалогії, методи секвенування наступного покоління і процедури, які зазвичай не використовуються для ідентифікації", – пояснив він. "Це, безумовно, не буде стандартна ідентифікація", – додав професор. Він підкреслив, що це буде одна з найскладніших робіт, яку вони виконували як експерти.
Павел Коваль, уповноважений уряду з питань відбудови України, який очолює польсько-українську робочу групу з питань історичного діалогу, повідомив про 13 заявок на отримання дозволів на ексгумацію, які Польща розглядає як "базові" і які були узгоджені з українською стороною. "Це заявки, які стосуються питання Волинського злочину, але також пошук, ексгумація в місцях, пов'язаних з іншими історичними подіями, наприклад, сталінськими злочинами, або з оборонною війною 1939 року. Крім того, подаються інші заявки – вони також подаються громадськими організаціями, як у випадку з селом Угли", – повідомив він.
Рішення про скасування мораторію на пошук та ексгумацію останків польських жертв подій на Волині, який діяв з 2017 року, було оголошено наприкінці листопада 2024 року під час спільної пресконференції міністрів закордонних справ Польщі та України Радослава Сікорського та Андрія Сибіги. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
