Хоча Чолаку, лідер Соціал-демократичної партії (PSD), лідирує в опитуваннях перед першим туром, його не можна вважати безсумнівним фаворитом. Якщо до другого туру вийде представник поміркованих правих, лівоцентристський кандидат може програти - відповідно до румунської виборчої "традиції".
З іншого боку, перемога Чолаку виглядає відносно впевненою, якщо до другого туру, який відбудеться 8 грудня, вийде кандидат від антисистемних радикальних правих Георге Сіміон (лідер партії AUR, "Союз за єдність румунів"). Тоді, за прогнозами експертів, мобілізація проти кандидата, якого в Румунії охрестили "екстремістом" буде сильнішою, ніж анти-соціал-демократичні настрої.
У виборчих списках було 14 кандидатів. Під час кампанії один із зареєстрованих Центральною виборчою комісією політиків, Людовік Орбан, оголосив про свою відмову від участі у виборах. Колишній прем'єр-міністр пішов у відставку на користь правоцентристської Елени Ласконі, лідерки партії "Союз порятунку Румунії" (USR).
Передвиборчі опитування давали п'ятьом кандидатам найбільші шанси на вихід до другого туру. Окрім Чолаку, це Сіміон і Ласконі, а також Ніколає Чуке, ще один колишній прем'єр-міністр і лідер Націонал-ліберальної партії (PNL).
Замикає першу п'ятірку поки що пов'язаний з PSD, але балотується як незалежний кандидат Мірча Джоане, який останніми роками перебував поза національною політикою та обіймав посаду заступника генерального секретаря НАТО. Спочатку Джоане лідирував в опитуваннях, але його рейтинги різко впали під час кампанії. У п'ятничному опитуванні AtlasIntel він опустився з п'ятої позиції на шосту з 6,9%, обігнавши Каліна Георгеску (8,1%), який походить з праворадикальної партії AUR.
Опитування підтвердило перший результат Марчел Чолак набирає 23,7% підтримки, на другому місці – Елена Ласконі (17,8%), яка трохи випередила Георге Сіміона (16,9%). Згідно з попереднім опитуванням компанії, обидва кандидати на друге місце мали майже однакові результати: Сіміон міг розраховувати на 15,4%, а Ласконі – на 15,3% підтримки. Ніколає Чука, згідно з п'ятничним опитуванням, може розраховувати на 14,3% голосів.
У жовтні Конституційний суд заборонив Діані Шошоаке, лідерці проросійської та праворадикальної партії SOS Romania, брати участь у виборах через заяви, які "систематично" порушують конституційні основи держави. За даними соціологів, голоси її виборців перетекли переважно до Сіміона та Георгеску.
Румуни на батьківщині зможуть проголосувати в неділю з 7 ранку до 9 вечора. Виборці за кордоном можуть голосувати з п'ятниці по неділю.
Якщо переможець не буде визначений у першому турі, другий тур відбудеться через два тижні, 8 грудня. На відміну від цього, парламентські вибори в Румунії відбудуться в неділю 1 грудня.
Збіг виборчих циклів впливає на дуже динамічну політичну ситуацію. Експерти вважають, що переможці першого туру президентської гонки покращать результати партій, які вони представляють. Також хороші результати інших кандидатів трансформуються в голоси на парламентських виборах.
Як прогнозують аналітики, безумовно, наслідком виборчого року 2024, в якому збігаються чотири кампанії (також Європарламентські та місцеві вибори), стане значне посилення політичного представництва ультраправих сил та антисистемних партій.
З Бухареста Justyna Prus (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/