The Washington Post: Католицька церква перебуває на роздоріжжі після смерті Франциска
Католицька церква опинилася на роздоріжжі після смерті Папи Франциска, який довгий час зневажав націоналізм, що набирає силу на Заході, пише у вівторок американська щоденна газета The Washington Post.
"Смерть Франциска закриває історичну главу для найбільшої християнської віри у світі, змушуючи захисника маргіналізованих замовкнути в той час, коли націоналізм – ідея, яку давно зневажав перший Папа Латинської Америки – знову набирає силу на Заході", – пише WP.
Газета підкреслює, що після смерті свого духовного лідера, який виступав проти релігійного лицемірства і хотів відчинити двері віри для всіх, Католицька церква перебуває на роздоріжжі, охоплена розділеннями та конкуруючими баченнями.
WP зазначає, що протягом свого 12-річного понтифікату Франциск відвернув увагу Церкви "від альфа-питань", таких як розлучення, гомосексуалізм і контрацепція, до більш сучасних проблем, таких як зміна клімату, імміграція та штучний інтелект.
На думку газети, конклав, який обере нового Папу, буде одним з найбільш непередбачуваних, оскільки у Франциска немає очевидного спадкоємця. При цьому видання наводить думку ватиканського дослідника Марко Політі про те, що "Церква виходить з більш ніж 10-річної громадянської війни, в якій крайні консерватори протистояли Папі".
"Смерть Франциска прибрала зі світової сцени постать, яка твердо стояла на позиціях соціальної справедливості. Франциск конфліктував з адміністрацією (президента США Дональда) Трампа і європейськими урядами через антиімміграційну політику і прагнув підняти гідність бідних і просунути справу боротьби зі зміною клімату. По обидва боки Атлантики всі його флагманські ідеї зараз тою чи іншою мірою піддаються нападкам", – пише WP.
Тим часом консервативний оглядач The New York Times Росс Доутат, підкреслює, що Франциск був ліберальним Папою, якого багато католиків дуже хотіли під час довгого понтифікату Івана Павла II та короткого понтифікату Бенедикта XVI – сформованого Другим Ватиканським Собором і прагнучого відновити його революційний дух, великої модернізації Церкви.
"Принаймні в одному відношенні він досяг успіху. Поколіннями модерністи нарікали на надмірну владу Папи, анахронізм монархічної влади в часи демократії, а також на те, що догмат про папську непогрішність заморозив католицькі суперечки, в той час як світ мчить вперед. Теоретично Франциск поділяв ці тривоги, обіцяючи більш колегіальну і горизонтально орієнтовану Церкву (...). На практиці він часто використовував свою владу так само, як і його попередники, щоб стримувати девіації – тільки його цілями були незадоволені консерватори і традиціоналісти", – йдеться у статті.
Ця нова форма конфлікту змусила Франциска демістифікувати свій офіс, оцінює Доутат. Втрутившись в непокору консерваторів, які вірять в "імперське папство", Франциск "фактично викопав останню сильну опору з-під сильного папства і залишив офіс Петра в тому ж стані, що й інші інститути XXI століття: з владою, але без довіри, оточений харизмою, але без легітимності (...)" – зазначив коментатор.
На його думку, ця слабкість Церкви після понтифікату Франциска ускладнить єпископам завдання бути моральними провідниками, але, з іншого боку, полегшить деяким людям переконатися в католицизмі як релігії та способі життя і увійти в Церкву.
"Можливо, така деконструкція, яка відбулася під час (понтифікату) Франциска, хоча і не зовсім відповідає надіям багатьох лібералів, була провидінням необхідна для створення нинішнього ландшафту – такого, в якому владу доведеться перебудовувати, але в якому були усунені деякі перешкоди, що дозволило християнському посланню бути почутим", – йдеться в статті. (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
