2024-07-19 11:46 update: 2024-07-19, 15:55
Заступник глави Міністерства національної оборони Польщі Павел Залевський. Fot. PAP/Artur Reszko
Угода, в якій йдеться, зокрема, про формування Українського легіону в Польщі, містить політичні декларації, не створює зобов'язань, які б змінювали чинне законодавство, і не потребує ратифікації за згодою Сейму, – наголосив у п'ятницю заступник очільника Міністерства національної оборони Польщі Павел Залевський.
На початку липня прем'єр-міністр Дональд Туск і президент України Володимир Зеленський підписали у Варшаві двосторонню угоду про безпеку. У ній Польща взяла на себе зобов'язання, серед іншого, тренувати на своїй території Український легіон - спеціальне добровольче формування з громадян України, яких тренуватимуть польські військові.
В етері Третього каналу Польського радіо Залевського запитали про критику представників Конфедерації. Один із лідерів Конфедерації, Кшиштоф Босак, нещодавно заявив, що створення Легіону є "надто далеким кроком", що Польща не є стороною війни, і що "організація тут збройних сил іноземної держави" веде, за його словами, до "розмивання кордонів між двома державами". На його думку, прем'єр-міністр порушив конституцію, підписавши угоду без попереднього схвалення парламенту.
"У ситуації, коли, а поки що такої ситуації немає, потрібно буде внести поправки до закону, це станеться. Сьогодні, наприклад, згідно з польським законодавством, ми можемо передавати військову техніку, боєприпаси - і ми це робимо згідно з цим польським законом, який вже існує. І для цього дійсно не потрібно багато ратифікацій", - зазначив заступник міністра національної оборони.
Залевський підкреслив, що він веде переговори з Україною щодо положень угоди та що вони не накладатимуть на Польщу "жодних зобов'язань, які б виходили за межі чинного правового порядку". Заступник глави Міністерства нацоборони підкреслив, що Легіон є добровільним формуванням.
"Польська держава не бере жодної участі у цьому процесі, бо не може, згідно із законом. Тому набір відбуватиметься за допомогою українських консульських установ", - сказав він.
Він пояснив, що добровольці, які зголосяться до Легіону, будуть "призвані до української армії на основі українських правил в українських консульських установах", а на польській території "пройдуть базовий вишкіл, який забезпечить польська армія", вони будуть проходити підготовку на одному з полігонів.
"Обов'язки з погляду оснащення будуть чітко розподілені між тим, що пропонує польська сторона, і тим, що гарантує українська сторона", - зазначив він.
Після навчання українські солдати поїдуть в Україну - і там, відповідно до українського законодавства і відповідно до тих завдань, які вони отримають, вони будуть нести військову службу на передовій.
Також польський політик додав, що українські військовослужбовці матимуть право на повернення, тому що це також важливо, щоб після проходження військової служби вони змогли повернутися туди, звідки вони виїхали, туди, де вони залишили свої сім'ї.
Польсько-українська угода про безпеку доповнює положення Спільної декларації G7 про підтримку України, прийнятої у Вільнюсі в липні 2023 року. Першою таку угоду в січні цього року підписала Велика Британія, за нею - Німеччина та Франція. Наразі угоди уклали більше десятка країн, включаючи США, і ЄС загалом. Загалом 32 країни взяли на себе зобов'язання підписати такі угоди.
Угода, окрім декларації про формування Українського легіону, передбачає, серед іншого, що Польща продовжить підтримувати Україну військовою технікою, обидві країни обмінюватимуться досвідом для підвищення обороноздатності, а також заохочуватимуть співпрацю між оборонними галузями.(PAP)
Опрац. Nazar Atamaniuk
nat/ hav/
