Аналітик: зустріч Орбана і Зеленського можлива, але гарантій на прорив немає

2024-07-01 14:45 update: 2024-07-01, 16:20
Зустріч Віктора Орбана та Володимира Зеленського в Брюсселі. Fot. PAP/EPA/OLIVIER HOSLET/POOL
Зустріч Віктора Орбана та Володимира Зеленського в Брюсселі. Fot. PAP/EPA/OLIVIER HOSLET/POOL
Зустріч прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з президентом України Володимиром Зеленським можлива найближчим часом, хоча немає жодних гарантій, що буде досягнуто якого-небудь прориву у складних двосторонніх відносинах. Про це заявив в інтерв'ю PAP експерт Фонду Казимира Пуласького Ігор Гаврилюк.

У п'ятницю портал "Українська правда" написав, що під тиском ЄС Орбан може зустрітися із Зеленським в Україні найближчим часом.

"Раніше таку роль (сторони, що чинить тиск на Угорщину - PAP) відігравали США за часів адміністрації Дональда Трампа, результатом чого стали численні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ", - зазначив Гаврилюк.

Однак він додав, що тоді інтенсивні дипломатичні зусилля не призвели до компромісу між Будапештом і Києвом.

Зараз також немає жодних гарантій, що зустріч Орбана із Зеленським призведе до прориву у складних двосторонніх відносинах, зазначив Гаврилюк. На його думку, угорський прем'єр намагатиметься отримати від України якомога більше поступок.

Питання угорської меншини в українському Закарпатті, яка налічує близько 100 000 осіб, роками залишається проблемою у двосторонніх відносинах. Будапешт вимагає від української влади відновити порядки, зроблені до 2017 року, тобто до набуття чинності закону про освіту, який, як стверджує уряд Орбана, завдає удару по угорській меншині. Крім того, угорська мова втратила статус регіональної на Закарпатті у 2012 році.

Як підкреслив Гаврилюк, угорський уряд мав передати Києву список з 11 вимог, від виконання яких він ставить в залежність ставлення Угорщини до переговорів про вступ України до ЄС. Уряд Орбана офіційно не блокує ці переговори, але відкрито виступає проти швидкого прийняття країни до Європейської спільноти, залишаючи за собою право заблокувати весь процес на будь-якому етапі.

"Частина вимог стосується використання угорської мови в освітньому процесі на різних рівнях, але також і більш проблемних сфер, таких як запровадження концепції культурної автономії, яка передбачає використання угорської національної символіки нарівні з українською", - зазначає експерт Фонду Казімєжа Пуласького.

Найбільш суперечливим пунктом в угорському списку вимог є вимога Києва визнати Закарпатську область територією, традиційно заселеною угорцями, зазначає Гаврилюк. Хоча перепис 2001 року говорив про угорську меншину в цьому регіоні в кількості до 150 000 осіб, за неофіційними оцінками, зараз ця цифра є набагато нижчою.

"Виконання Києвом цих вимог не означатиме автоматичної нормалізації українсько-угорських відносин і є радше частиною переговорної стратегії Орбана, розрахованої на досягнення його власних внутрішньо- та зовнішньополітичних цілей", - оцінив аналітик.

Серед пріоритетів угорського головування в Раді ЄС, яке розпочинається в понеділок, згадується посилення співпраці з країнами Західних Балкан, але не згадуються Україна та Молдова.

Будапешт вважає, що прийняття України до ЄС матиме негативні наслідки не лише для Угорщини, але й для спільноти в цілому.

"Йдеться насамперед про необхідність ділитися ресурсами Фонду згуртування з новими, біднішими країнами-членами", - зазначив експерт.

Уряд Орбана також бачить загрозу з боку українського сільського господарства, оцінив аналітик.

"Він також розуміє, що Київ навряд чи буде союзником Будапешта у таких ключових питаннях, як ідентичність, імміграція, відносини з Росією та Китаєм", - додав він.

На думку Гаврилюка, Будапешт, швидше за все, надалі інструменталізуватиме питання переговорів про вступ України до ЄС та питання самого вступу, щоб отримати все більше поступок від Єврокомісії або від самої України. За його словами, ця тактика дала результати у грудні, коли ЄК розморозила 10 мільярдів євро заблокованих коштів для Угорщини.

З початку російської агресії проти України ні Орбан, ні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто не відвідали Київ. Натомість вони зустрічалися з ключовими російськими політиками. Приміром, Петер Сійярто бачився з главою російської дипломатії Сєргєєм Лавровим, а Орбан - з Владіміром Путіним.

"Угорщина в останні роки, а особливо після 2022 року, однозначно зблизилася з Росією у світоглядних питаннях, включаючи сприйняття війни в Україні, а також в енергетичному секторі", - зазначив експерт.

Як він нагадав, це не пройшло безслідно - згідно з опитуванням, майже половина українців негативно ставляться до Угорщини.

З Будапешта Marcin Furdyna (PAP)

Опрац. Ihor Usatenko

iua/