"Результат виборів полягає в тому, що Румунія програла і може втратити ще більше", - написав коментатор Андрій Крачун на газетному порталі Libertatea. "Вона може втратити все, що було основою румунської демократії, якою б слабкою вона не була: інтеграцію в НАТО і Європейський Союз", - додає аналітик.
Не шкодуючи сильних слів, Крачун оцінив, що голосування у відповідь проти "системи" призвело до того, що громадяни штовхнули Румунію "з озера балканських злодіїв до колодязя Путіна".
"З найтупіших в ЄС ми можемо стати найтупішими за його межами", - додає коментатор, зазначаючи, що "європейську Румунію превентивно вбивають у гібридній війні, яку веде Російська Федерація, через вторгнення ботів і громадян, які виступають проти власної країни на китайській платформі (TikTok)".
Крачун пише, що "путінофільський сувереніст" виник з поєднання національної ідеології Ніколає Чаушеску та Корнеліу Зеля Кодряну (засновника фашистської "Залізної гвардії" - PAP).
Визнаючи, що румуни піддалися "гормону ненависті" до системи, колумніст звинувачує, серед інших, президента Клауса Йоханніса, що йде у відставку, називаючи його "вішалкою з порожніми прикрасами", який продав свою країну за "кілька туристичних ваучерів". Йоханніса широко критикують за його "відірваність від народу" і неприховану слабкість до надмірностей та екзотичних подорожей за рахунок платників податків.
Келін Георгеску, який балотується як незалежний кандидат, представляє ультраправі, націоналістичні та антисемітські погляди, пишуть ЗМІ. Він критикував НАТО і ЄС, в той же час позитивно відгукуючись про Росію Володимира Путіна. ЗМІ зазначають, що в Росії агентства називають його "прихильником союзу з Москвою".
Після підрахунку голосів майже 99,95 комісій лідер правоцентристської партії USR Олена Ласконі посіла друге місце в першому турі, випередивши Марселя Чолака, прем'єр-міністра і лідера посткомуністичної партії PSD, який до виборів вважався беззаперечним лідером.
Другий тур виборів відбудеться 8 грудня. На відміну від цього, парламентські вибори в Румунії відбудуться 1 грудня.
З Бухареста Justyna Prus (PAP)
опр. Dmytro Menok
dmd/