2024-11-25 10:48 update: 2024-11-25, 11:27
Володимир Зеленський в ефірі італійського телебачення. Fot. PAP/EPA/ANSA/MASSIMO PERCOSSI
За понад 1000 днів опору українська влада намагалися зберегти державність, часом вдаючись до непопулярних рішень. Однією зі сфер, до якої неодноразово виникали запитання в українських журналістів, представників громадянського суспільства, політичної опозиції та міжнародних партнерів, була інформаційна політика країни, яка майже не змінилася від початку повномасштабного вторгнення.
У передостанній день жовтня 2024 року у звіті Європейської комісії щодо прогресу держав-кандидатів на шляху до повноправного членства в ЄС на адресу української інформаційної політики вперше пролунала критика.
Уперше з моменту початку повномасштабної війни Єврокомісія висловила претензії щодо джерел фінансування інформаційного телемарафону "Єдині новини", а також сумніви щодо його об’єктивності.
"У 2023 році український уряд інвестував державні кошти в проєкт телевізійного марафону. Варто переоцінити, чи є він найкращим майданчиком для вільної дискусії", – ішлося в заяві.
Подібної думки притримуються не лише в Брюсселі, але й у Вашингтоні. У звіті про порушення прав людини в Україні американський Держдеп назвав проєкт інструментом "безпрецедентного контролю над телевізійними новинами".
Що ж викликало таку гостру реакцію союзників Києва?
Телевізійний марафон "Єдині новини" (до 1 березня 2022 року також "#UAразом") був створений першого дня повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року з метою оповіщення населення, інформування його щодо поточної воєнної ситуації в Україні та діяльності державних органів влади.
Контент виробляють три приватні медіахолдинги, кожен із яких веде своє мовлення змінами у 6 годин. Усі три медіагрупи афілійовані з великим капіталом та належать найзаможнішим у країні олігархам ("1+1 Media" – Ігорю Коломойському, "Starlight Media" – Вікторові Пінчуку та "Inter Media Group" – Дмитрові Фірташу).
Крім провідних телеканалів, до створення інформаційних продуктів марафону було долучено парламентський канал "Рада", завданням якого з 1998 року мало бути "поширення інформації про парламентську діяльність, зокрема й про роботу представників парламентської опозиції". Натомість трансляцію засідань парламенту на цьому медіаресурсі було припинено 2022 року й не відновлено досі, на що теж звернули увагу у звіті Єврокомісії.
З моменту появи ініціативи радикально впорядкувати інформаційний ландшафт у неї з'явилися як свої противники, так і прихильники. Частина українців вважала доцільним узгодження позиції медіа у воєнний час, інші переконували, що це можна було робити без монополізації ринку та підміни воєнної цензури цензурою політичною.
Журналістське середовище також сприйняло ідею телемарафону неоднозначно. Як показало експертне соціологічне опитування, проведене Центром прав людини Zmina, 62% опитаних медійників воліли сприймати його як одну з форм цензури.
Протилежної думки дотримувалися 18%, тоді як решта журналістів не змогла дати однозначної відповіді на це питання. 2/3 респондентів також переконані в тому, що єдиний марафон має бути припинений і що кожен канал має відновити самостійне мовлення.
Із закликом розглянути можливість закриття цього проєкту до української влади зверталася також Європейська федерація журналістів (EFJ).
Серед основних причин незадоволення було названо однобокість інформації, низьку якість окремих телепродуктів, непрозорість у процесі залучення мовників та підозру щодо зачистки альтернативного медійного ландшафту в країні.
За словами українського публіциста й телеведучого Сергія Руденка, запит на встановлення ручного управління медіапростором у команди Зеленського був ще до початку великої війни. Журналіст нагадав, як у листопаді 2021 року український президент недвозначно закидав Ринату Ахметову те, що його нібито "втягували до підготовки державного перевороту".
"Такі звинувачення були пов’язані зокрема й із тим, що олігарх володів пулом власних каналів, і коли він зрозумів причину претензій, то просто позбувся цих медіаактивів на користь держави", – зазначив він.
"Російське вторгнення зробило можливим встановлення контролю над медіа, адже відсіч ворогу потребувала консолідації всіх сил, зокрема й інформаційних", - пояснює журналіст, додаючи, що це було саме те, чого прагнув президент.
"Будучи людиною, яка завдячує телебаченню своїм політичним успіхом, Зеленський чудово розумів вплив медіа на громадськість та необхідність перемогти в боротьбі за телевізори в людських оселях", – додає він.
Досвідченого українського журналіста Сергія Руденка можна назвати особою, яка добре ознайомлена з біографією шостого президента України. Написану журналістом 2021 року політичну біографію "Зеленський без гриму" було перекладено та видано у 25 країнах світу, а німецький тижневик "Der Spiegel" вніс книгу до списку своїх бестселерів.
До речі, канал, на якому багато років працює журналіст, "Еспресо TV" разом із двома іншими – "Прямим" та "5 каналом" – від квітня 2022 року були від’єднані від мережі цифрового мовлення Т2. Невдовзі на їхніх частотах було запущено трансляцію телемарафону, а жоден із державних органів влади (РНБО, Нацрада з питань телебачення і радіомовлення та ін.) так і не взяв на себе відповідальності за це, обмежуючись відписками на депутатські та журналістські запити.
За непублічною інформацією, отриманою журналістами, причиною від’єднання стала наближеність медіаресурсів до колишнього президента України та лідера найбільшої опозиційної політсили в Україні (партія "Європейська Солідарність") Петра Порошенка. Хоча, за словами Руденка, останній жодним чином не впливав і нині не впливає на телеканал "Еспресо TV".
Порошенко неодноразово висловлювався щодо від’єднання трьох телеканалів від мережі мовлення Т2 , відзначаючи, що обмеження цифрового мовлення не сприятиме майбутньому членству України в ЄС та збереженню єдності суспільства в протистоянні російському вторгненню.
До речі, за каденції Володимира Зеленського в лютому 2021 року були випадки блокування ефіру телеканалів за антиукраїнську діяльність. Ці канали ("NewsOne", "112 Україна" та "ZIK") належали одіозним проросійським політикам Тарасові Козаку та куму Путіна Вікторові Медведчуку. Проте тоді підставою заборони став указ президента України Володимира Зеленського за рішенням РНБО. Нині ж контекст має дещо інший вигляд.
На відміну від санкцій щодо згаданих телеканалів у 2021 році, обмеження щодо "Еспресо", "5 каналу" та "Прямого" не поширилися на трансляції в ютуб, де у зв’язку з монополізацією телевізійного медіаринку телемарафоном зміцнилися позиції так званих “політичних блогерів”.
Руденко зазначає, що, незважаючи на помітне зростання аудиторій у майже всіх політоглядачів, сегмент навколовоєнного інтренет-блогінгу залишається місцем, де легко поширюються не тільки проукраїнські, але й проросійські меседжі.
"Проте годі собі уявити, що українська влада могла б піти шляхом цензурування інтернет-простору, адже це наблизило б її до авторитарної путінської Росії (із 8 серпня 2024 року в значній частині регіонів РФ повністю перестав відкриватися YouTube: він не працює ані в десктопній версії, ані як мобільний додаток – PAP)", – міркує Руденко.
Ще одне дражливе питання щодо телемарафону “Єдині новини” стосується принципу його фінансування.
"Об'єднання зусиль телевізійників із каналів власників великого капіталу посприяло встановленню контролю над медіапростором та підтримці образу чинної влади. Якщо канали, що обслуговували інтереси олігархів, раніше фінансувалися ними самими, то вже майже три роки вони роблять те ж саме, однак коштом платників податків. На третьому році великої війни – це дико й несправедливо як щодо громадян, так і щодо інших учасників медіаринку", – каже український журналіст.
У бюджеті України на 2025 рік народні депутати України передбачили продовження проєкту, заклавши на виробництво "Єдиних новин" (разом з іномовленням та утриманням агенції "Укрінформ") кошти на рівні минулого року (понад 1,5 млрд грн).
Під час ухвалення держбюджету 19 листопада опозиційні депутати виступили проти високих витрат на цю статтю бюджету, які, на їхню думку, контрастували з різкими скороченнями фінансування культурних потреб. У декого в руках були плакати з надписом "Гроші з пропаганди марафону - на дрони".
Попри падіння довіри глядачів до "Єдиних новин" (згідно із соцопитуванням КМІС за перших півтора року війни вона впала майже вдвічі) та критику, телемарафон продовжуватиме виконувати покладені на нього функції. Про це вже встиг офіційно заявити міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, додавши, що рекомендації Єврокомісії були "взяті до уваги".
Питанням, утім, залишається те, про які функції насправді говорив український урядник, а про які волів змовчати.
"У разі, якщо телемарафон "Єдині новини" збережеться, то потенційно він зможе бути використаний як засіб для переобрання Зеленського на наступних президентських виборах, якщо такі будуть оголошені у 2025 році. У цьому й полягатиме головне призначення медіапроєкту такого формату", – підсумовує Сергій Руденко.
Автор: Ihor Usatenko (PAP)
iua/
