2024-10-25 10:34 update: 2024-10-25, 10:36
Шарль Мішель. Fot. PAP/EPA/OLIVIER HOSLET
Присутність північнокорейських військ на території Росії з наміром задіяти їх у бойових діях проти України є ескалацією конфлікту, – вважає голова Європейської Ради Шарль Мішель. На його думку, реакцією Заходу на це має стати "збільшення підтримки України у військовому та фінансовому плані".
В інтерв'ю European Newsroom, Мішеля запитали про повідомлення про військову присутність Північної Кореї в Росії. У четвер Головне управління розвідки повідомило, що перші північнокорейські солдати були відправлені в Курську область на заході Росії, де з 6 серпня діють українські війська.
"На основі інформації, яку ми маємо, це ескалація, за якою стоїть Росія", – відповів голова Європейської Ради. Він підкреслив, що перед ЄС стоять два виклики, коли мова йде про Україну. "Ми повинні зробити Україну якомога сильнішою. (...) Ми повинні робити більше і діяти швидше", – сказав він.
Мішель додав, що в минулому поставки зброї в Україну затримувалися через дискусії та вагання між членами ЄС щодо того, що саме вони мають постачати, наприклад, танки чи винищувачі. "Я завжди був на боці тих, хто вважав, що ми повинні постачати Україні більше. План перемоги президента Володимира Зеленського – це заклик до нас більше допомагати Україні, робити її сильнішою. Ми повинні це зробити. Зробімо Україну сильнішою, тому що це зробить сильнішими нас", – сказав бельгієць.
Другим питанням Мішель назвав зусилля, спрямовані на досягнення миру на основі Статуту ООН. Він підкреслив, що майбутня зустріч G20 стане можливістю "боротися за наші ідеї, за наші цінності, за міжнародне право і не дозволити російському наративу (...) переважати у світі".
На думку Мішеля, розширення Європейського Союзу на більшу кількість країн до 2030 року є реалістичним. Розширення ЄС в інтересах організації, оцінив він, "якщо ми хочемо більшої стабільності, більшої безпеки в майбутньому, більшого процвітання в майбутньому". "Я абсолютно переконаний, що це правильний вибір", – сказав політик.
Він додав, що немає причин зволікати з питанням вступу запрошених країн до ЄС. Однак Мішель визнав, що розширення є викликом для ЄС, коли мова йде про Україну, Грузію та Молдову.
"Я б сказав, що найскладнішими є, мабуть, суперечки, а іноді й розбіжності між ними та деякими нашими країнами-членами", – сказав він. За його словами, виклики носять також фінансовий характер.
У цьому зв'язку голова Європейської Ради наголосив на відмінності між західнобалканськими країнами, які є відносно невеликими порівняно з розмірами ЄС, і інтеграція яких до європейського ринку буде легшим процесом.
40-мільйонна "Україна є дещо складнішим випадком (...) з погляду сільського господарства, з погляду згуртованості. Вона може мати більш помітний вплив на структуру європейського бюджету", – оцінив Мішель. Водночас він заявив, що для відбудови України її участь у єдиному ринку ЄС була б чудовим рішенням.
Бельгійця також запитали про ідею відмовитися від одностайності в ЄС при прийнятті рішень про розширення і замінити її кваліфікованою більшістю. Мішель скептично відгукнувся про цю ідею.
"Якщо ми занадто швидко відійдемо від одностайності, то результатом може стати те, що ми не докладемо зусиль, необхідних для формування єдиної позиції. Ми можемо знайти кілька розумних способів підтримати ідею, що єдність – це хороший актив, який потрібно захищати", – підсумував він.
У червні 2023 року Молдова та Україна отримали статус кандидатів на вступ до ЄС, а 14 грудня 2023 р. Європейська Рада вирішила розпочати переговори про вступ з обома країнами, як тільки будуть задовільно вирішені останні невирішені законодавчі питання.
З Брюсселя Łukasz Osiński (PAP)
Опр. Roman Havryshchak
hav/
