2024-09-01 15:22 update: 2024-09-01, 15:37
Прапор Німеччини на даху Бундестагу. Фотоілюстрація. Fot. PAP/Jakub Kaczmarczyk
Від уряду Олафа Шольца до кінця його каденції не варто очікувати нічого суттєвого у політиці Німеччини щодо України. Так вважає політолог Карло Масала. На його думку, сили, які виступають проти допомоги, насамперед у СДПН, будуть набирати ваги.
"Результат виборів у трьох східнонімецьких землях - Саксонії, Тюрингії та Бранденбурзі (де всі шанси досягти високих результатів мають партії, які виступають проти постачання зброї - PAP) сприятиме тому, що до теми допомоги Україні будуть ставитися вкрай обережно і вона відійде на другий план", - сказав Масала під час дискусії, організованої редакцією журналу "Міжнародна політика" (Internationale Politik, IP) та Німецьким товариством міжнародної політики (German Council on Foreign Relations, DGAP).
Термін повноважень коаліційного уряду, сформованого СДПН, Зеленими та ВДП, закінчується наступної осені. Загальні вибори відбудуться в Німеччині 28 вересня 2025 року.
"Буде багато гасел, будуть спроби спонтанно залатати дірки, але серйозної стратегії допомоги наразі немає", - оцінив німецький політолог.
"Я думаю, що сили, передусім у СДПН, які насправді хотіли іншої політики щодо України протягом двох з половиною років, стануть ще сильнішими", - підкреслив дослідник, який викладає в Університеті Бундесверу у Мюнхені.
Він нагадав про нещодавню дискусію у ЗМІ щодо того, що уряд прагне скоротити військову допомогу у німецькому бюджеті та "інтернаціоналізувати" її, замінивши коштами із заморожених російських банківських активів.
"Це рішення ще не є остаточним", - застеріг Масала. На його думку, може дійти до того, що гроші для України закінчаться, а Київ вже давно не отримував жодного великого пакета військової допомоги з Європи. Німеччина, зазначив політолог, залишається провідною країною в Європі, але інші країни Старого континенту "слабшають".
На думку Масали, Захід також не дозволить Україні в майбутньому використовувати далекобійні системи озброєнь для атаки цілей в глибині російської території. Вашингтон і Берлін побоюються "ядерної ескалації" - застосування Росією тактичної ядерної зброї.
"Друге занепокоєння - це можливість розпаду Росії в результаті програшу у війні та хаосу, який настане після поразки Путіна", - пояснив політолог.
На його думку, доказом цієї тези є той факт, що Україна не консультувалася зі США щодо свого плану наступу на Курську область Росії.
"У Києві чудово розуміли, що американці зроблять все можливе, аби відмовити їх від цих планів", - сказав Масала. За його інформацією, американці не дозволили британцям передати Україні ракети "Томагавк", здатні вражати цілі в глибині російської території.
На думку політолога, навіть якби в результаті російських атак прорвало дамбу на так званому Київському морі, Київ опинився б під водою і були б великі жертви, обмеження на використання зброї все одно не були б зняті.
"Про постачання (німецьких ракет) "Taurus" в Україну не може бути й мови. Шольц на це не піде", - заявив Масала, на його думку, канцлер "боїться, що таке рішення закінчиться його політичною смертю".
Політолог висловив жаль, що в Німеччині зникло відчуття незахищеності як у суспільстві, так і на політичному рівні. Він звернув увагу на те, що ніхто з німецького уряду не відреагував на заяву міністра оборони Бориса Пісторіуса про те, що росіяни зможуть напасти на країну НАТО протягом п'яти років.
"Пісторіус нейтралізований канцлером, його фінансові вимоги відхилені. Потреби військових не є пріоритетними", - вважає Масала.
Перед німецьким урядом стоїть серйозна дилема.
"Якщо ми хочемо витрачати більше на армію, зберігаючи при цьому боргове гальмо, нам доведеться скоротити інші витрати. А це було б соціальною бомбою уповільненої дії", - пояснив політолог. На його думку, на це ніхто не наважиться: "Проблема в тому, що ми повинні робити більше, але ми не можемо цього зробити".
Захід не мав і не має стратегічного плану щодо України, вважає Масала.
"Ми реагуємо ситуативно, у нас є червоні лінії, якими є застосування ядерної зброї й розпад Росії. Ми повторюємо: Україна не може програти. Але що це означає? Що наприкінці війни все одно має бути якась Україна. Це лише мета-мінімум", - підсумував німецький політолог.
Автор: Jacek Lepiarz (PAP)
Опрац. Ihor Usatenko
iua/
