2024-12-20 13:45 update: 2024-12-20, 14:31
Прапори України, ЄС та Польщі. Fot. PAP/Artur Reszko
Від початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну в Польщі було зареєстровано понад 8 тис. товариств з обмеженою відповідальністю з українським капіталом та понад 50 тис. фізичних осіб-підприємців. Портал Sestry.eu проаналізував перспективи та виклики, з якими стикається український бізнес у Польщі.
Минулого року Польський економічний інститут повідомив, що майже кожна десята новостворена компанія була українською. Значна кількість цих компаній працює у сфері будівництва (25%), інформаційних технологій та зв'язку (20%), а також у сфері послуг (15%). За словами авторки статті, створення компанії для українців у Польщі пов'язане з труднощами через відмінності у законодавчій базі, реєстрації та податковій системі.
"Саме юридично-правові аспекти є основним викликом для українських підприємців, які лише входять на польський ринок", – пояснює Марія Небоженко, керівниця Центру підтримки підприємців Diia.Business у Варшаві.
Іншим викликом є необхідність адаптації бізнесу до місцевого ринку, що потребує часу для підприємців.
"Більшість підприємців, які мають досвід ведення бізнесу в Україні, уже володіють власними бізнес-моделями та адаптують їх до нового ринку. Однак не всі планували масштабування на польський ринок, тому змушені поєднувати розробку стратегії розвитку на цьому ринку з поточним управлінням бізнесом в умовах війни", – додає вона.
Попри певний успіх з українськими брендами, українські підприємці все ще борються за просування власних брендів.
"У світі є добре відомими бренди "made in Italy", що означають якісну продукцію, чи "made in China" – недорогі товари масового споживання. Щоб зробити "made in Ukraine" відомим брендом, потрібна цілісна загальнодержавна політика, яка турбується про репутацію загалом. Поки що переважає ситуація, що кожна компанія з України сама лобіює собі дорогу в ЄС", – вважає український економіст Зиновій Свереда.
Однак серед переваг українців перед іншими іноземцями – наявність великої української діаспори в Польщі, яка часто обирає знайомі їм товари та послуги не лише через ностальгію та бажання підтримати своїх, але й через звичку та їхню високу якість.
Ще однією зручністю є підтримка підприємців з боку польських та європейських інституцій. Наприклад, при Польсько-українській господарчій палаті діє Український бізнес-центр, який надає підтримку та консультації українським підприємцям у Польщі. Польська агенція інвестицій і торгівлі (PAIH) допомагає українським компаніям з релокацією тощо.
Ще одним важливим фактором є можливість ведення бізнесу на однакових умовах з поляками.
"Наприклад, до повномасштабного російського вторгнення громадянам України не дозволялося відкривати одноосібний бізнес, але зараз це можливо", – додає Марія Небоженко.
Економіст Якуб Рибацький з Університету Козмінського зазначає, що українці відносно легко адаптувалися до польського ринку праці. За даними Інституту соціального страхування, близько 770 тис. українців легально працюють і сплачують внески на соціальне страхування. Крім того, спостерігається високий рівень підприємницької активності. Раніше Польський економічний інститут повідомляв, що українці створили майже 60 тис. нових компаній за 2,5 роки та що рівень їхньої активності можна порівняти з показниками поляків.
Sestry.eu – міжнародний жіночий онлайн-журнал, який стартував у вересні минулого року. Сайт має дві мовні версії: українську та польську. Основою команди є українські журналісти, які через війну були змушені покинути свої домівки та жити за кордоном.
Прочитати матеріал українською та польською мовами можна також на порталі Sestry.eu.
iua/hav
