Спікер Сейму Польщі: дії Росії в Криму – злочин проти людяності

2024-10-24 13:08 update: 2024-10-24, 13:11
Спікер Сейму Польщі Шимон Головня. Fot. PAP/Marcin Obara
Спікер Сейму Польщі Шимон Головня. Fot. PAP/Marcin Obara
У четвер у Ризі під час 3-го саміту Міжнародної Кримської платформи Спікер Сейму Польщі Шимон Головня підкреслив, що війна в Україні розпочалася у 2014 році, а Європа "проспала" наступні 8 років. Він також заявив, що Крим є українським, а дії росіян на півострові є злочином проти людяності.

У четвер у Ризі відкрився 3-й Парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи. Учасників саміту привітали голова Саейму (парламенту) Латвійської Республіки Дайга Мієріня та голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. У саміті беруть участь делегації з майже 50 країн світу.

Спікер Сейму Шимон Головня під час свого виступу зазначив, що всі учасники заходу є голосом своїх парламентів, але сьогодні вони також є голосом народу, який був позбавлений можливості висловитися. "Кримські татари були позбавлені (цього голосу) російським окупантом", – зазначив він.

Польський політик підкреслив, що війна, яка триває в Україні, розпочалася у 2014 році. "І ми, як Європа, проспали 8 років", – додав він. Головня також нагадав присутнім, що Крим є українським і "те, що Росія зараз робить в Криму, є злочином проти людяності".

У цьому контексті він наголосив на необхідності послідовної підтримки України в її зусиллях зі збереження суверенітету. "Ми ніколи не повинні втомлюватися допомагати Україні", – сказав спікер Сейму, наголосивши на необхідності постійної підтримки України на шляху до НАТО. "Україна повинна стати членом НАТО якомога швидше", – заявив він. При цьому Головня зазначив, що країна вже є у великій родині НАТО, тому що бореться за спільні європейські цінності.

Спікер також звернувся з посланням до лідерів, які беруть участь у саміті блоку БРІКС у Казані, Росія. "Якщо ви не знаєте, на чиєму боці стояти, завжди ставайте на бік жертв, а не на бік агресора", – заявив він.

Головня також згадав про події, які розгорнулися в 1944 році в Криму. 80 років тому, коли радянська влада розпочала депортацію татар, які проживали на Кримському півострові. Майже 200 тис. чоловіків, жінок і дітей були депортовані до Центральної Азії та Сибіру. 8 тисяч з них не вижили в дорозі, а ще 45 тисяч померли по прибуттю на місце депортації.

Спікер підкреслив, що цього року польський Сейм ухвалив резолюцію, в якій визнав, що "депортація кримських татар з Криму в 1944 році та її наслідки були актом геноциду кримськотатарського народу". Він додав, що депутати також підкреслили, що у 2014 році Російська Федерація – після незаконної анексії Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, які є частиною України – почала систематично переслідувати кримських татар, які проживали на півострові. Ще до від'їзду до Риги, голова Верховної Ради України висловив задоволення тим, що декларація, яка буде прийнята учасниками латвійської зустрічі, міститиме посилання на резолюцію польського Сейму, яка визнає депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом.

Третій парламентський саміт Міжнародної Кримської платформи організований Сеймом Латвії у тісній співпраці з Верховною Радою України. Метою формату є висвітлення глобальних наслідків російської агресії, а також оприлюднення на міжнародному рівні злочинів, скоєних агресором.

Кримська платформа була створена влітку 2021 року за ініціативи Президента України Володимира Зеленського як координаційно-консультаційний форум для представників урядів, парламентів та експертів.

Однією з її цілей є координація дій, спрямованих на припинення окупації Криму та відновлення територіальної цілісності України. Формат також має на меті посилити підтримку міжнародної спільноти на підтримку суверенітету України, чинити політичний і дипломатичний тиск на Росію в питанні Криму, а також привернути увагу до глобальних наслідків російської агресії та реагувати на зростаючі загрози безпеці. Основні завдання формату також зосереджені на протидії російській дезінформації.

Перший Парламентський саміт Кримської платформи відбувся у жовтні 2022 року в столиці Хорватії Загребі.

З Риги Daria Kania (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/