Тшасковський: Польща не може бути осторонь переговорів щодо України

2024-12-11 10:50 update: 2024-12-11, 11:08
Мер Варшави Рафал Тшасковський. Fot. PAP/Jarek Praszkiewicz
Мер Варшави Рафал Тшасковський. Fot. PAP/Jarek Praszkiewicz
Польща не може бути осторонь переговорів про майбутнє України, оскільки ми зараз відіграємо ключову роль, – заявив кандидат у президенти від "Громадянської коаліції" Рафал Тшасковський в інтерв'ю PAP. Він також говорив про зміну "середньовічного антиабортного закону" та деполітизацію судової системи.

PAP: Як очільник збройних сил, чи вирішили б ви відправити польські війська в Україну в контексті ініціативи президента Франції Еммануеля Макрона, який заявив, що не слід виключати відправку західних військ в Україну в майбутньому, яку зараз розглядає президент Володимир Зеленський?

Рафал Тшасковський: Наразі ще занадто рано розглядати пропозиції такого роду. Ця ініціатива не знайшла підтримки в жодній з країн-членів НАТО чи ЄС. Все, що ми можемо зараз сказати, це те, що якщо війна в Україні має закінчитися, то вона повинна закінчитися у спосіб, прийнятний для самих українців, а також, що Польща, безумовно, не може залишатися осторонь переговорів про майбутнє України, тому що зараз ми відіграємо абсолютно ключову роль.

PAP: Однак Зеленський хоче гарантій від Заходу.

Р.Т.: Україна повинна вступити до НАТО. Я не можу собі уявити ситуацію, коли Україна не матиме гарантій безпеки до можливого закінчення цієї війни.

PAP: Майбутнє України значною мірою залежатиме від США. Чи вдасться вам налагодити хороші стосунки з майбутнім президентом США Дональдом Трампом так само добре, як це вдалося президенту Анджею Дуді?

Р.Т.: Я знаю багатьох людей з оточення президента Трампа і завжди дбав про те, щоб мати хороші стосунки як з республіканцями, так і з демократами. Найкращим доказом цього є те, що ми запросили до Кампусу "Польща майбутнього" як ті організації, які були інтелектуальною базою демократів, так і ті, які були інтелектуальною базою республіканців. Так чи інакше, я зустрічався з людьми, які дуже тісно співпрацювали з самим президентом Трампом.

Президент Трамп – реаліст. Тому мені важко уявити, що він погодиться на будь-яке закінчення війни в Україні, яке може бути "продане" Путіним як його перемога. Це просто послабило б Сполучені Штати, і всі їхні вороги сприйняли б це як слабкість, а це те, чого президент Трамп не може собі дозволити. Ось чому я розраховую на те, що ця угода буде враховувати інтереси України, інтереси НАТО та інтереси Сполучених Штатів.

PAP: Під час свого першого президентства (2017-2021) Трамп покладався на прямі контакти з лідерами. Окрім президента Дуди, можна згадати прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана або, наприклад, колишнього голову Єврокомісії Жан-Клода Юнкера. Ви відчуваєте себе такою людиною?

Р.Т.: Я прихильник особистих контактів, ніколи їх не цураюся. Я завжди дуже обережно висловлювався про внутрішню американську політику, оскільки вважаю, що кожен має право на власну думку, але той, хто є дипломатом або має схильність до міжнародних функцій, повинен оцінювати можливих зовнішньополітичних партнерів з великою чутливістю і стриманістю.

Я абсолютно готовий до таких контактів і, як я вже казав, маю дуже близькі стосунки з людьми з оточення президента Трампа.

PAP: Ви вдруге будете брати участь у президентських перегонах. Що нового Ви запропонуєте полякам, чого не пропонували п'ять років тому?

Р.Т.: Ця кампанія буде зовсім іншою. Кампанія 2020 року була насамперед про відновлення повної демократії та верховенства права. Сьогодні йдеться про питання, пов'язані з економікою і тим, що я називаю економічним патріотизмом. Ситуація у світі повністю змінилася. Зараз ми повинні розбудовувати економічну потужність Польщі та економічну потужність ЄС, просувати наші компанії, інвестиції, сільське господарство, тому що Covid та мінлива міжнародна ситуація дали зрозуміти, що ми повинні робити ставку на внутрішнє зміцнення.

Друге важливе питання - безпека. У Брюсселі я говорив з комісаром з питань оборони Андрюсом Кубілюсом і комісаром з питань бюджету Пьотром Серафіном про те, як ЄС може зміцнити свою оборону і допомогти країнам-членам більш ефективно витрачати свої оборонні кошти.

По-третє, це питання рівності, тобто усунення будь-яких поділів, які існують в економічному розвитку Польщі. Йдеться про повернення містам їхніх економічних функцій. Це пов'язано з європейською політикою. Я очолюю комітет з питань довкілля в Комітеті регіонів. Тут ми наполегливо боролися за те, щоб політика згуртованості була збережена і посилена. Ми також боролися за те, щоб регіони та міста мали більше впливу на формування політики та витрачання коштів. І також дуже важливо, щоб ці нові пріоритети, пов'язані з обороною, не створювались коштом політики згуртованості, а щоб були знайдені нові механізми їх фінансування.

PAP: Чи повинен міністр Радослав Сікорський залишитися на посаді глави МЗС, чи він повинен обійняти керівну посаду в ЄС?

Р.Т.: Безумовно (він повинен залишитися) на посаді міністра закордонних справ. Міністр Сікорський міг би отримати дуже високу європейську або міжнародну посаду, але він обрав бути міністром закордонних справ Польщі. І він відкрито сказав, що сьогодні Польща є настільки важливою державою в ЄС і НАТО, що з цієї позиції можна реально будувати та зміцнювати безпеку країни, а також реалізовувати себе політично. Це надзвичайно престижна і впливова посада, набагато престижніша, ніж багато закордонних посад. Я згоден з міністром.

PAP: Ви сказали, що п'ять років тому президентська кампанія була присвячена верховенству права, але для значної частини електорату все ще дуже важливо, що станеться з питанням закону про аборти. Чи можуть виборці, які голосуватимуть за вас, мати якісь гарантії, що станеться лібералізація цього законодавства?

Р.Т.: Я сподіваюся, що новий президент сприятиме тому, що в польській системі правосуддя більше не буде цього хаосу і цього уповільнення. І що ми не матимемо паралізованого і політизованого Конституційного трибуналу.

Я також сподіваюся, що тиск на тих, хто сьогодні не хоче сприяти лібералізації цих середньовічних антиабортних законів, буде настільки великим, що буде набагато легше створити більшість у нинішньому Сеймі. Я чітко кажу, що я підпишу такий закон, але нам потрібно створити парламентську більшість. Зараз її немає, але це тому, що дехто ховається за спиною президента Дуди й каже, що не прийме такого складного рішення на тій підставі, що президент Дуда все одно заблокує будь-яку зміну в законі. Якщо цей привід зникне, я сподіваюся, що вдасться створити більшість для зміни антиабортного законодавства.

PAP: Ви сказали, що першим законом, який ви підпишете, буде закон про сілезьку мову. А якою буде Ваша перша законодавча ініціатива?

Р.Т.: Нам потрібно мати готовий пакет законів, щоб їх міг підписати президент буквально в перший тиждень чи місяць свого перебування на посаді. Йдеться про законодавство, яке деполітизує судову владу, відновить серйозність і незалежність Конституційного трибуналу. Це також, звичайно, закон про сілезьку мову і всі ті закони, на які президент Дуда наклав вето.

З іншого боку, президент також повинен відігравати ініціативну роль і закликати уряд працювати там, де він не бере на себе відповідальність. Побачимо, який пакет буде підготовлений і де така буде необхідна ініціатива. Я абсолютно готовий виступити із законодавчою ініціативою в усіх трьох ключових сферах – економіці, безпеці та питаннях рівності – коли це буде необхідно. Я також хотів би нагадати, що я хотів би створити новий інтервенційний фонд для президента, щоб окремі проблеми, які є важливими для місцевої громади, могли бути вирішені швидше.

PAP: А що ви вважаєте "необхідним" сьогодні?

Р.Т.: Важливо працювати над рішеннями, які сприятимуть зміцненню та звільненню нашого підприємництва. Те, що тут не зробить уряд, я обов'язково запропоную. Під час цієї виборчої кампанії ми маємо підготувати карту нерівностей і протидіяти проблемам, які виникають у повітових містах і польській сільській місцевості, коли йдеться про доступ до публічних послуг. Ідея полягає в тому, що пізніше ми будемо працювати з урядом над тим, щоб ці нерівності зникли. А якщо уряд не буде діяти, то тут ініціативу повинен взяти на себе активний президент.

Інтерв’ю взяли Jowita Kiwnik Pargana i Magdalena Cedro (PAP)

Опр. Roman Havryshchak

hav/