У 2024/2025 навчальному році до польських шкіл піде близько 80 тисяч українських учнів

У навчальному році 2024/2025, який розпочинається в понеділок, усі українські діти, які проживають у Польщі, підлягають обов'язковому навчанню в польській школі, тобто однорічній дошкільній підготовці в так званому нульовому класі, обов'язковому навчанню в початковій школі, обов'язковому навчанню в середній школі. Обов'язкове шкільне навчання було пов'язане з виплатою допомоги на сім'ю 800+ та допомоги "Добрий старт".

Є один виняток - цього навчального року учні старших класів шкіл, що функціонують в українській системі освіти, не зобов'язані відвідувати польські школи. Вони можуть здобувати освіту онлайн.

Для українських школярів підготовлено посібник, опублікований на сайті Міністерства освіти. У ньому містяться відповіді на питання, що стосуються, зокрема, додаткових занять з польської мови та корекційних занять, міжкультурних асистентів або україномовних психологів.

Наприкінці серпня в ефірі Радіо Люблін заступник міністра освіти Йоанна Муха оцінила, що з вересня до польських шкіл підуть додатково 60-80 тисяч українських дітей. Тоді вона повідомила, що набір українських школярів розпочався "у повному обсязі".

Однак точну їхню кількість міністерство зможе назвати, як і щороку, на початку жовтня, на основі даних з Інформаційної системи освіти.

Д-р Єнджей Вітковський, очільник Центру громадянської освіти, в інтерв'ю PAP оцінив, що запровадження обов'язкової освіти для всіх українських дітей є необхідністю і мало б відбутися щонайпізніше у попередньому навчальному році. Він нагадав, що обов'язковість шкільного навчання випливає з Конституції та Закону про освіту.

Він зазначив, що в польській системі освіти вже навчається майже 200 тисяч українських учнів (включно з тими, хто прибув до Польщі до 2022 року). Він зазначив, що, хоча включення ще близько 80 тисяч є викликом, у більшості шкіл за останні два роки були розроблені деякі хороші практики. "Ми знаємо, що українські учні вже навчаються у понад 12 тисячах з 20 тисяч польських шкіл", - підкреслив він.

Відповідаючи на запитання про готовність системи до прийому українських учнів, він оцінив, що можна було б зробити більше - особливо, коли йдеться про підвищення компетентності вчителів, які викладають у таких класах.

"Вчителі потребують нових навичок. Вони повинні знайти методи викладання, які дозволять їм працювати в класі, який є більш різноманітним з точки зору мови, але також і з точки зору знань та навичок. Вони повинні вміти оцінювати учнів трохи по-іншому, тому що "однаково" не означає "справедливо", особливо якщо деякі діти починають з абсолютно різного рівня. Вчителі також повинні вміти виявляти і реагувати на потенційні тертя, міжкультурні конфлікти і набагато більше дбати про інтеграцію класу, яка, зрештою, не відбувається сама по собі", - додав д-р Вітковський.

Він зазначив, що дотепер цими навичками вчителів навчали переважно неурядові організації. "Зараз ми чуємо заяву міністерства про те, що буде великий системний проект з підтримки компетенцій вчителів. Це дуже добре. Хотілося б, щоб цей проект стартував якнайшвидше, тому що вчителі потребують цих компетенцій вже сьогодні", - підкреслив він.

Співрозмовник PAP зазначив, що школам потрібні асистенти з міжкультурної комунікації, яких поки що наймають здебільшого громадські організації. "Треба цінувати те, що відбулися зміни в освітньому законодавстві, які дозволяють їх працевлаштовувати", - оцінив він.

З 1 вересня 2024 року школи зможуть наймати асистентів з міжкультурної взаємодії. Їхнє завдання - підтримувати учнів, які підлягають обов'язковому навчанню, але не знають польської мови або знають її на рівні, недостатньому для отримання користі від навчання. Асистент допомагає учням взаємодіяти зі шкільним середовищем, співпрацює з батьками та школою. У школах, згідно з Міністерством освіти, може працювати особа без польського громадянства, якщо вона знає польську мову на рівні, що дозволяє допомагати учням. Було зазначено, що закон не регулює кількість учнів на одного міжкультурного асистента.

У червні заступник міністра Муха запевняла, що міністерство хоче субсидувати працевлаштування міжкультурних асистентів для місцевих органів влади. Тоді вона повідомила, що розробляється відповідний проєкт.

CEO закликає якнайшвидше підготувати базову навчальну програму з польської мови як іноземної. "Це досить складний виклик, але необхідний", - підкреслив д-р Вітковський. Він зазначив, що близько 250 тисяч українських дітей, ймовірно, незабаром вивчатимуть цю мову.

Він також зазначив, що необхідна модель підтримки української ідентичності студентів і студенток. Він додав, що наразі онлайн-матеріали розміщені на сайті українського Міністерства освіти і виховання.

Однак, на думку глави CEO, без підтримки у Польщі, на практиці студенти не будуть ним користуватися, тому є потреба у діалозі з українською стороною про те, як її забезпечити. "Всі українські студенти навчатимуться за польською базовою програмою, тому мова йде про додаткові заняття з української мови, географії, історії", - додав він.

Він зазначив, що таке рішення - для польських студентів - працює у Великій Британії.

"Польське законодавство це дозволяє, але передбачає, що такі заняття організовує дипломатична установа або культурні товариства відповідної країни. У цій конкретній ситуації, при такому масштабі, здається, що ні українське посольство, ні українські організації не зможуть організувати і профінансувати заняття. Тому варто спокійно обговорити в найближчі місяці, як можна було б підтримати Україну в цьому питанні", - додав він.

Доктор Вітковський визнав, що нам потрібні підготовчі відділення, але - в той же час - нам потрібна нова концепція їхньої роботи. Він зазначив, що вони потрібні в основному для учнів, для яких навчання у звичайному класі може бути занадто складним завданням.

До польських шкіл також приєднаються українські вчителі. Фонд Польський центр міжнародної допомоги допомагає вчителям у нострифікації дипломів, отриманих в Україні, в рамках програми, організованої спільно з організацією CARE Poland та Фундацією Моссаковського.

Програма спрямована на осіб з педагогічною освітою, які повинні працювати в польській школі, але не можуть самостійно отримати нострифікацію через фінансові труднощі (вартість становить 4685 злотих) та витрати, пов'язані з нотаріальним засвідченням документів. Допомогою можуть скористатися 350 осіб, і ще залишилося кілька десятків місць.

Координатор проекту Ева Ґродек повідомила PAP, що в рамках програми з вересня цього року до викладацького складу польських шкіл приєднаються 130 вчителів, які мають офіційне підтвердження про початок співпраці.

Більшість з них, за її словами, викладають математику та англійську мову. Вона розповіла, що одна людина з нострифікованим дипломом закінчила польську філологію в Україні, а троє перебувають у процесі нострифікації. Вони викладають польську мову в Карітасі та в українській школі.

Гродек зазначила, що незабаром група буде більш чисельною. "Деякі ще чекають на нострифікацію, отримання якої дає їм підстави для підписання трудового контракту. Сам процес нострифікації займає 90 днів, а університетські комісії не збиралися під час канікул, що затягнуло це питання. Як наслідок, на початку вересня ми очікуємо додаткових серйозних зрушень", - додала вона.

Гродек зазначила, що зовсім інша проблема для вчителів, які не мають компетенцій, отриманих у польському університеті, працевлаштуватися у школі і стикаються, в першу чергу, з мовною проблемою. "З мовних причин не кожен директор вирішує співпрацювати. З іншого боку, нам вдається допомогти вчителям покращити свої мовні навички, відвідуючи мовні курси та шукаючи вакансії", - додала вона.

Співрозмовниця PAP підкреслила, що кваліфіковані вчителі з України є відповіддю на кадровий голод у польських школах. "Вони хочуть підтримати систему освіти в Польщі не лише через українських дітей, але й просто разом будувати школу, яка вже два роки має новий вимір", - додала вона.

Водночас вона зазначила, що не кожна людина в проекті, попри те, що має освіту, наприклад, математичну, відчуває себе достатньо комфортно, щоб викладати у школі. "Саме тому вчителі часто обирають роботу асистента вчителя, асистента з міжкультурних зв'язків або роботу в дитячому садку, незважаючи на свої вищі компетенції. Таким чином, вони покращують свої мовні навички та набувають впевненості, щоб викладати нерідною мовою", - додала співрозмовниця PAP.

У PCPM зазначили, що українські вчителі знаходять роботу не лише у великих містах, таких як Варшава, Лодзь чи Торунь, але й у менших, таких як Бжег Дольний, Седльце, Шамотули, а також у зовсім маленьких, таких як Нова Івічна, Хиліце чи Лесьна.(PAP).

опр. Dmytro Menok

dmd/