Від війни до материнства: про що говорить сучасне українське кіно?

2024-10-28 13:42 update: 2024-10-28, 14:16
Постер короткометражного фільму "Чисте небо". Fot. Пресматеріали U!FF
Постер короткометражного фільму "Чисте небо". Fot. Пресматеріали U!FF
З першого по двадцять дев'яте жовтня у рамках варшавської програми Дев'ятого кінофестивалю "Ukraina!" відбувся показ 22 українських короткометражних стрічок. У фокусі режисерів опинилися різноманітні теми, кожна з яких у власний спосіб непокоїть українське суспільство.

Короткометражні фільми є видом мистецтва, який може динамічно реагувати на події сьогодення, висвітлювати їх через художню форму. Серед цьогорічної підбірки кінофільмів найважливішою темою залишився опір українців повномасштабній російській агресії. Прямо чи опосередковано ця подія згадується у більшості творів.

Документальні за змістом "Чисте небо" та "Пострижений" демонструють карколомні історії українців під час війни. У першому творі йдеться про двох дітей - Рому та Вову, які попри постійні обстріли та важкі умови проживання у прифронтовому місті, залишаються у Краматорську. У цих хлопчиків далеко не таке просте та щасливе дитинство, як у їхніх однолітків: школу, де вони навчались, розбомбили, а їм самим попри зовсім юний вік доводиться заробляти на життя. Проте хлопці не втрачають віру у власне майбутнє та майбутнє Україну.

Саме ця кіноробота Мацея Кундери зрештою й перемогла у цьогорічному конкурсі з обґрунтуванням "за чудово реалізований документальний фільм", який "з гострою достовірністю", розповідає історію двох друзів.

У стрічці "Пострижений" розповідається про перукарку, яка працює з українськими біженцями. Жінка родом з Бучі й сама пережила важкі втрати через війну, а згодом була вимушена виїхати до Польщі. Героїня стрічки ділиться в кадрі своєю розповіддю та вислуховує чужі історії.

На думку глядачів, цей фільм є актуальним саме зараз, адже міжнародні партнери та й частина українців втомились від війни. Читаючи новини та концентруючись на цифрах обиватель починає забувати, що за статистикою ховаються історії реальних людей.

Більшість фільмів, показаних на фестивалі, є драматичним, проте програма не була позбавлена комедій. Серед короткого метру цього жанру варто відзначити нову за формою стрічку "Капітан Бровари". За сюжетом чоловік з помітною кризою середніх років намагається довести людям свою здатність допомогти усім. У стрічці у сатиричній формі, показані злети та падіння "простого українського супергероя", який хоч і перетворюється на посміховисько, проте підтверджує свою важливість по-справжньому гідним вчинком. Головна ідея мок'юментарі (англ. mockumentary, тобто типу фільму чи телевізійного шоу, в якому вигадані події представлені в документальному стилі для підкреслення пародійності — PAP) полягає в тому, що героїзм — це радше не чарівна здібність, а свідомий вибір.

"Не важливо яка в нього суперсила — головне, що він потрібен", — підсумовує фільм.

Ряд інших соціальних проблем також були порушені в конкурсних роботах фестивалю. Так, зокрема стрічка "Народження" розповіла про жінку, яка в юному віці зробила аборт і внаслідок цього втратила можливість мати дітей. 

"В першу чергу цей фільм про несвідомий вибір, який має великі наслідки (що впливають — PAP) на наше життя (...) А також те, що з енергії любові народжується живе", — коментує режисерка фільму Юлія Сухоставська.

Короткий за хронометражем твір зачепив тему занепаду сучасного українського села та ролі релігії, проблему алкоголізму та зловживання владою. 

Під час кінопоказів періодично спалахували дискусії між аудиторією та творцями стрічок. Проте найбільший шквал обговорень викликав фільм "Мам", який стосується післяродової депресії та проблем молодих мам.

Лейтмотив фільму полягає в тому, що зі сторони все може мати непоганий вигляд. Жінка може мати чудових дітей, коханого чоловіка та вдосталь грошей, проте водночас може бути нещасною, бо її працю не цінують й не розуміють, а кожен день для неї однаковий та монотонний. 

“Депресія — це не про бідність”, — підсумувала режисерка фільму Ганна Гнатенко-Шабалдіна.

З жовтня по грудень фестиваль також відвідає інші міста Польщі. Він відбудеться, зокрема, у Кракові, Гдині, Торуні, Лодзі, Любліні, Плоцьку, Познані, Щецині та Вроцлаві, а з 1 по 17 листопада 2024 року фестивальні фільми можна буде переглянути онлайн на платформі MEGOGO.PL.

Автор: Nazar Atamaniuk

nat/