2024-12-29 09:49 update: 2024-12-29, 10:11
Варшава фотоілюстрація Fot. PAP/Leszek Szymański
В умовах демографічної кризи необхідно підвищувати якість державних послуг для сімей з дітьми, розвивати мережу дитячих садків та ясел. Також варто подумати над реформою сімейних виплат, вважають експерти. На їхню думку, необхідно також зрівняти пенсійний вік для чоловіків і жінок.
За даними Центрального статистичного управління, Польща вступила в період демографічної кризи. Прогнози свідчать, що до 2060 року населення Польщі скоротиться на 6,7 мільйона до 30,9 мільйона, а половина населення нашої країни буде старшою за 50 років. З іншого боку, ООН прогнозує, що до 2100 року населення Польщі скоротиться до 19 мільйонів.
Експерти зазначають, що на зменшення кількості населення впливають кілька явищ, зокрема, стабільно низький рівень народжуваності. За даними Центрального статистичного управління, так званий стан депресії народжуваності триває вже майже 30 років. З 1990 року коефіцієнт народжуваності становить менше двох, тобто не гарантує простого відтворення поколінь.
Ще однією причиною скорочення населення є відхід людей з покоління післявоєнного бебі-буму. У Польщі кількість смертей перевищує кількість народжень з 2013 року.
Директор Інституту статистики і демографії Варшавської школи економіки (SGH), професор Агнєшка Хлонь-Домінчак в інтерв'ю PAP зазначила, що дуже важко щось пом'якшити, коли йдеться про демографічні зміни.
"Прогнози показують, що якщо ми збережемо нинішню систему трансфертів і державних послуг, то в довгостроковій перспективі наших зарплат не вистачить, щоб за все це платити. Безумовно, це повинно змінитися, щоб не обмежувати можливості країни для соціального та економічного розвитку. Адже ми дбаємо про те, щоб життя в Польщі ставало все кращим і кращим", - підкреслила вона.
Звіт Ради міністрів про реалізацію закону "500 плюс" за сім років (2016-2023) був предметом обговорення протягом останніх місяців. Проведений урядом аналіз показав, що програма мала обмежений вплив на народжуваність. Тому виникли питання про її продовження.
На думку професора Хлонь-Домінчак, варто продовжувати інвестувати в підтримку сімей. "Я б хотіла зазначити, однак, що головна роль сімейних виплат не полягає в тому, щоб заохочувати людей мати або народжувати дітей. Це радше підтримка сімей, особливо тих, які мають нижчий соціально-економічний статус. Це інвестиція в дітей, підтримка їхнього розвитку, зменшення ризику бідності, тому що це проблеми, з якими все ще стикається значна частина сімей у Польщі", - зазначила вона.
Вона підкреслила, що програма "500 плюс" дуже чітко знизила рівень бідності серед сімей, особливо багатодітних. "Це велика цінність, яку слід підтримувати. Однак питання полягає в тому, чи не слід запроваджувати рішення, які б обмежували доступ до допомоги для найбагатших сімей", - зазначила професор.
Домінік Овчарек з Інституту публічних справ оцінив, що система сімейної допомоги потребує реформування. "Необхідно було б подумати над тим, як встановити розумні пропорції між дуже щедрою виплатою "800 плюс", яка дорого обходиться державному бюджету, і сімейними виплатами, які сильно залежать від доходів домогосподарств", - зазначив експерт.
Наразі розмір сімейної допомоги коливається від 95 до 135 злотих. На думку експерта, слід якомога швидше запровадити їхнє помітне збільшення.
Ще однією проблемою, на думку Овчарека, є стигматизація сімей з дітьми. "Можливо, всупереч нашому сприйняттю, ми не є суспільством, дружнім до дітей. Ми також не дуже добре ставимося до цих дітей. Все частіше ресторани, готелі та інші заклади пропонують так звані години без дітей. Існує також негативна реакція на дітей у громадському транспорті. Ніби вони не є повноцінними членами нашого суспільства", - зазначив він.
На думку експерта, мають бути дії, щоб створити "добру атмосферу навколо сім'ї". "Можливо, міністерство сім'ї має створити соціальну кампанію, яка б не лише пропагувала батьківство, але й розуміюче ставлення до батьків дітей", - зазначив він.
Він також звернув увагу на те, що після народження дитини жінки часто відчувають себе самотніми та ізольованими. "Саме тому варто створювати, наприклад, клуби для батьків маленьких дітей. Деякі місцеві органи влади вже цим займаються", - зазначив експерт.
Крім того, додав він, держава має продовжувати фокусуватися на підвищенні якості державних послуг для тих, хто вирішив народити дитину.
Демографічна криза також пов'язана зі зменшенням робочої сили. Томаш Ласоцький з факультету права та адміністрації Варшавського університету зазначив, що відповіддю на цей виклик може стати міграція, технологічні зміни та підвищення продуктивності праці.
"З точки зору освіти та навчання впродовж життя, ми знаходимося у другій половині Європи. У нас стільки дітей, скільки є, більше не народиться, тому давайте принаймні спробуємо зробити все можливе, щоб навчити їх ефективно пересуватися у цьому світі", - зазначив Ласоцький. Він пояснив, що це включає в себе не лише знання іноземних мов, але й вміле використання штучного інтелекту та автоматизації, які можуть підвищити продуктивність праці.
Важливим, на думку експерта, є також вирівнювання пенсійного віку між чоловіками та жінками. "Якби це залежало від мене, я б зрівняв пенсійний вік принаймні до 65 років", - сказав Ласоцький.
Схожої думки дотримується і професор Хлон-Домінчак, яка підкреслила, що вирівнювання пенсійного віку для чоловіків і жінок є необхідністю. "Нинішній низький пенсійний вік для жінок дискримінує саме жінок. Їхні виплати нижчі, ніж у чоловіків, більш ніж на тисячу злотих саме тому, що вони виходять на пенсію швидше, а працюють менше", - зазначила вона. Вона нагадала, що практично всі країни Європейського Союзу вже мають рівний пенсійний вік для чоловіків і жінок. "Нещодавно Румунія зрівняла пенсійний вік, так що ми вже дійсно знаходимося в хвості Європи, і тут явно потрібні зміни", - оцінила професор Хлонь-Домінчак. (PAP)
Karolina Kropiwiec
опр. Dmytro Menok
dmd/
